Вступ: В цьому уроці представлені основні біблійні принципи духовного зростання. Вони подані у формі методичних вказівок, а їх дотримування допоможе розпочати та розвинути духовне життя. Вони надзвичайно прості, але щоб принесли необхідну користь, необхідно пильно їх дотримуватись.
Принцип І: Духовним справам необхідно присвятити час!
Думаю, це не повинно нікого дивувати. З досвіду життя відомо, що всяке зростання та розвиток вимагають багато зусилля та часу. Цього самого вимагає від нас і духовне життя.
Так ось:
1) Знайди кожного дня час (15-30 хв.), найкраще постійно в одну пору, для читання Божого Слова, розмірковування та молитви. Найкращий час для цього, це ранкові години, коли лиш починається новий день. Але може бути також інша пора дня чи ночі (див. Мар. 1,35; 6,46).
2) Знайди собі для цього таке місце, де ніхто не буде перешкоджати (власна кімната, чи десь на природі та ін.) і там читай та молись. Це буде Твоя „комірчина” (пор. Мат. 6,6).
3) Почни читати Слово Божого з уважного вивчення Євангелії від Івана. Читай поволі, затримуйся та розмірковуй над прочитаним, щоб прочитане залишалось не лише у пам’яті, а щоб воно знаходило собі місце у Твоєму серці (Євр. 4,12).
4) Молись простими, нескладними словами. Скажи Богу про все, що відчуваєш, про все що Тебе тішить і що засмучує, а також про все те, чого Ти боїшся. Виклади Йому всі свої проблеми та попроси у Нього мудрості для їх вирішення. Молись, щоб зрозуміти Божу волю, та проси від Нього сили, щоб могти її виконувати (див. Фил. 4,6-7; Лук. 11,9-13).
5) В тиші та зосередженні очікуй на Божу відповідь у своєму серці. А. Міцкевич колись виразив велику правду, написавши: „Голосніше ніж в натовпі Бог говорить в тиші – і хто в своє серце утишить, відразу Його почує!”
Принцип ІІ: Вчись жити під проводом Святого Духа!
В Божому Слові ми читаємо: „Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі” (Рим. 8,14). Як люди, ми обмежені в пізнанні та мудрості і слабі в своїх діях. З того приводу ми потребуємо Божого провадження, Божої мудрості та сили.
Тому:
1) Повір Ісусові Христові, котрий „став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням” (1 Кор. 1,30). Пізнавай Його вчення, вчитуйся в Його поради та поступай згідно Його вказівок (див. Мт. 5,1-7,27).
2) Відкрий своє серце та прийми у нього Бога і Господа Ісуса Христа: „Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього” (Ів. 14,23). Дозволь Ісусові бути в Твоєму серці та житті господарем, а не лише гостем: „Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки” (Пр. 3,5-6).
3) Повір в Божі обітниці. А Він обіцяє оберігати та вести особливо у важкі хвилини: „Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе! Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною” (Іс. 4915-16). „бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!” (Пс. 27,10).
4) Будь готовим зносити терпіння та утиск за Ісуса Христа”!
Пам’ятай, що дорога самовідречення та витривалості, це саме той шлях, який для нашого спасіння пройшов Ісус Христос: „Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше” (Ів. 15,19-20). „Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!” (Ів. 16,33).
5) Дозволь Богу контролювати своє життя і будь готовим приймати Його зауваження та настанови: „Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б’є кожного сина, якого приймає! Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає? Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведності! Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте, і чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось” (Євр. 12,6-13).
6) А коли лише допустишся провини перед Ним, чи також перед людьми, будь готовим визнати свій гріх та виправити причинену: „Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара” (Мат. 5,23-24).
„Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха. Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди! Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої. А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!” (1 Ів. 1,7-10).
7) Пам’ятай, що нас формує те, що ми споживаємо!
Тому дуже важливим є позитивне мислення, центром якого є Бог і все, що з Ним пов’язано. Дуже важливо постійно думати про те, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе й гідне хвали! (Фил. 4,7-8). Світ наповнений злом і ми не втекти від нього. Але ми не можемо дозволити щоб його зло нас наповнювало. „Човен у воду, а не вода до човна” – говорить мудре прислів’я. А Слово Боже радить: „Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі” (Кол. 3,1-2). „Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!” (Фил. 4,8).
Принцип ІІІ: Знайди духовну спільноту з біблійно-віруючими людьми!
Християни потребують один одного, щоб одні других підтримували, заохочували, одні одним допомагали, повчали та відповідали одні за одних.
Тому:
1) Шукай людей, які також знайшли Бога в Його Слові і прагнуть служити Йому в Його правді. Перші християни також шукали взаємної спільноти та дорожили її значенням (див. Дії 2,41-47).
2) Відвідуй спільні богослужіння, де через Боже Слово зможеш духовно збагатитись та зміцнитись (Євр. 10,23-25).
3) Слухаючи Боже Слово та вивчаючи Його принципи життя, зростай у пізнанні та жертовності, щоб згодом могти стати вчителем для інших (пор. Дії 24,16; 1 Кор. 9,24-27; Євр. 5,11-14; 1 Тим. 4,12-16);
4) Проповідуй Євангелію людям, які ще живуть у несвідомості та гріхах – провадь їх до люблячого Бога (1 Пет. 2,9-10; Мат. 24,14; 28,19-20).
5) Постійно, а особливо у важкі хвилини шукай розради та допомоги серед віруючих, які пройшли вже у своєму житті випробування. Вони найкраще зможуть Тебе зрозуміти та допомогти (Рим. 1,8-12; 15,22-29; 1 Сол. 2,1-20; 2 Сол. 1,1-12).
ЗВОРОТНІЙ ЛИСТ
Питання до уроку (1/6)
Питання 1
Чому так важливо, щоб кожен з нас мав час для вивчення Божого Слова та молитви?
Питання 2
Чи ми можемо повністю довіритись Богу?
Питання 3
Який вплив на наше духовне самопочуття має позитивне мислення?
Питання 4
Чому спільнота з іншими віруючими є дуже важлива?
