Вегетаріанство у світлі Біблії

Вступ

Дорогі читачі! Якщо ця маленька брошура опинилася у Ваших руках, не відкладайте її, будь ласка, на полицю, але уважно прочитайте. Це займе небагато часу. У ній порушена важлива тема – проблема, над якою, можливо, Ви вже замислювались. Піднімаючи це питання, я не керувався амбіцією, щоб до безлічі існуючих публікацій докинути ще одну. Інші досягли на цьому полі багато великих успіхів. Проповідник Екклезіяст (Екк. 12,12) мудро зауважує, що “… написанню багатьох книг немає кінця…”.

На жаль, з цим явищем ми зустрічаємося досить часто, особливо в області релігії. Ми помічаємо прямо маніакальне явище: безліч людей переконані, що вони повинні написати книгу, щоб повчати інших. Я не хочу бути до них подібним, і тому зміст цієї брошури не є інструкцією; служить скоріше для висвітлення певних тенденцій та їх пояснення.
Брошура розглядає вегетаріанство у специфічному розумінні Церкви Адвентистів Сьомого Дня, яка постулює повну відмову від вживання м’яса, яке Бог призначив у їжу для людини. Тут слід додати, що, згідно з поглядами, які проповідуються всередині цієї Церкви, спасіння Адвентистів Сьомого Дня, особливо в США, Канаді та Австралії, має тісний зв’язок з вегетаріанством – залежить від застосування принципів вегетаріанства. Хоча слід зауважити, що дискусії, які провадяться серед більшості адвентистів навколо питань споживання м’яса або утримання від нього, закінчуються, як правило, твердженням типу: “Ой, ви знаєте, це не є вирішальним для вашого спасіння!”. Але твердження такого роду не вирішують проблему. Отже, є необхідність, щоб вивчити це питання більш докладно.
З цією метою ми порівняємо біблійні твердження з працями інших авторів, які намагаються довести протилежне біблійному вченню. Нашим девізом буде текст Євангелія від Луки 10,25: „Що написано?… – Як читаєш?”, а також текст із першого Послання до Солунян (1 Сол. 5,21): «Усе досліджуючи, тримайтеся доброго». Християни повинні поводитися, як біблійні Верійці, які “щодня досліджували Писання, чи так воно є” (Дії 17,11).

Хочу вже на початку зауважити, що, загалом, ця брошура не займає позицію проти вегетаріанства. Вегетаріанці існували завжди, і цей спосіб життя є особистим вибором кожного. Це не винахід Адвентистів Сьомого Дня. Але адвентисти підійшли до цього питання цілком інакше. У безлічі публікацій, присвячених цій темі, вказана Церква бореться з дієтою, яку Бог визначив для людини. Чи від уживання м’яса залежить наше спасіння? – Я сподіваюся, що на це питання кожен читач цієї книги зможе однозначно відповісти після прочитаного.
А ось перелік книг, які були використані в тексті, фрагменти яких (із зазначенням сторінок) були порівняні зі Святим Письмом: – «Поради щодо їжі та харчування»; – «Свідоцтва для церкви», том 2; – «Патріархи і Пророки».

У деяких випадках я подаю скорочену форму фрагментів вказаної книги, але із зазначенням сторінок цитованого твору.

Термін «вегетаріанство» не зустрічається в Біблії. Однак можна припустити, що використані в біблійному тексті терміни: “трава” (Бут. 1,29 – Хом.; “ярина” – Огі.) та “городина” (Рим. 14,2) близькі за значенням, використовуються як загальне визначення. Однак контекст, у якому вони зустрічаються в Писанні, хоч і підтверджує, що перші люди безпосередньо після створення були вегетаріанцями, вказує також, що незабаром після цього люди їли м’ясо, що не дозволяє форсування ідеї вегетаріанства (пор.: “…їстимеш польові рослини ” – Бут. 3,18 – Хом.; “… так, як дав я вам усі зелені рослини ” – Бут. 9,3 – Хом.; “… а слабкий (у вірі) їсть городину” – Рим. 14,2 – Хом.).

Запровадження м’ясного раціону

Найкращим способом встановлення істини в якійсь темі є дослідження її походження. Застосовуючи цей метод для нашої теми, ми повинні звернутися до Того, Хто створив людину й визначив для неї харчування.
У книзі Буття 9,3, де вперше було сказано про м’ясну їжу, Творець неба і землі дав людям для вживання в їжу м’ясо тварин. Там читаємо: «Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини».
Це є чітким вираженням Божої волі й конкретним доказом того, що людина повинна їсти м’ясо. У перекладі Stuttgerter Jubileaumsbibel (Штутгартська Ювілейна Біблія), 9 розділ книги Буття, був названий: “Закон для Нового Світу”. Наказ споживати м’ясо є частиною цього Закону. Біблія ні в одному місці не внесла до нього жодних виправлень; тому він залишається й сьогодні актуальним так само, як і в той час, коли Бог у Своїй мудрості дав його людям.
Церква Адвентистів Сьомого Дня в загальному визнає, що в допотопний період люди не споживали м’ясо тварин. Хоч цю тезу неможливо довести на підставі Святого Письма, вона, тим часом, форсується в працях адвентистської пророчиці, а за нею повторюється і в багатьох інших публікаціях цієї церкви. Знаходимо там ще й інші твердження, як наприклад: “Лише в період після потопу, коли всяка рослинність на землі була знищена, людина отримала дозвіл їсти м’ясо”. Широке коло біблійних експертів розходяться тут у своїх припущеннях. Одні з них вважають, що до потопу люди їли м’ясо, а інші мають протилежну думку. Чи в Біблії можемо знайти якісь відомості, з яких могло б випливати, що жителі допотопного світу їли м’ясо? Тут варто звернути увагу на деякі моменти.

1. Ми знаємо, що незабаром після вигнання з Едемського саду, люди почали приносити жертви (див. Бут. 4,3-4). Жертва з тварин, яку приніс Авель, сподобалася Богові й була прийнята на відміну від жертви Каїна, що була рослинного походження, на яку Бог “не зглянувся” (Бут. 4,5; Євр. 11,4). Здається очевидним, що наші прабатьки, а потім їх сини, були добре проінструктовані Богом, яку мету й значення мали жертви. Вони знали, що їхні жертви вказували на спасіння. Утім, знали також багато інших істин та обітниць Божих. Наприклад, Єнох, сьомий нащадок Адама, знав уже про друге пришестя Ісуса Христа й про кінцевий Суд: “…Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, щоб суд учинити над усіма…” (Юди 1,14-15). А з жертвопринесенням пов’язано одне важливе питання: за законом жертв людина [також священик, що складав цю жертву] повинна була з’їсти певну частину м’яса жертовної тварини (Втор. 18,1-8; пор.: 1 Кор. 9,13).

2. Той факт, що Ной знав, перш ніж увійшов у ковчег, які тварини чисті, а які нечисті (Бут. 7,2), рішуче доводить думку про те, що до потопу люди знали, яке м’ясо є чистим, а яке нечистим! Так як є отруйні рослини, які не слід їсти, є також шкідливі види м’яса, яких не слід уживати. З тим, що ці останні складніше розпізнати. Але кожен, хто їсть м’ясо виключно «чистих» тварин, яке велів Бог людині вживати (пор. Лев. 11 р.), може бути впевнений, що його організм не постраждає. І тепер важлива річ: різниця між чистим і нечистим в допотопний період не була зроблена виключно з огляду на Закон Жертв, тому що є чисті тварини – козулі, газелі й інші, які не були жертовними тваринами. Надана людям перед потопом інформація, які з них чисті, а які нечисті, наводить на думку, що вже тоді вони їли м’ясо чистих тварин.

3. Коли Ной увійшов у ковчег, він мав уже 600 років (Бут. 7,6). Навіть якщо до цього часу він їв тільки рослини, то все ще залишається той факт, що після потопу він прожив ще 350 років, і незважаючи на те, що він їв м’ясо (і тільки м’ясо – стверджується в адвентизмі, – тому що під час потопу була знищена вся рослинність, а нова ще не виросла), це ні в чому не обмежило життєві сили його організму! В “Основах здорового харчування”, на стор. 373, говориться: «639. …До потопу Бог не давав людині дозволу споживати м’ясну їжу. Усе, чим могла живитися людина, було знищено потопом, тому Господь, з огляду на людські потреби, дозволив Ноєві їсти м’ясо чистих тварин, яких він узяв із собою в ковчег…».

Ці слова натякають на те, що Бог дав згоду на вживання м’яса тільки в період безпосередньо після потопу через відсутність рослинної їжі. Важко визнати цей аргумент, бо ж як ми пам’ятаємо, що разом з сім’єю Ноя з ковчегу вийшла величезна кількість тварин. Що б вони тоді їли, якщо – як стверджується – вся рослинність була знищена? Невже Бог допустив помилку в розрахунках і порекомендував узяти в ковчег занадто малі запаси? Очевидно, що все на Землі було знищено під час потопу; вода покривала Землю занадто довго, щоб могла зберегтися рослинність. Але в Біблії говориться, що Бог не дозволив Ною вийти з ковчега, перш ніж поверхня Землі знову не покрилась рослинністю. Відправивши голуба, Ной знав, що земля обсохла й почалася вегетація – голуб приніс у дзьобі свіжу гілочку оливкового дерева! В Бут. 8,13 сказано: „На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, – аж ось поверхня землі була суха”. Але Бог не дозволив їм вийти з ковчега. У вірші 14 цього розділу ми читаємо: “а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла…” – і тільки тоді Бог сказав Ною: “Вийди з ковчега…” (в. Бут. 15.16). Так що Ной разом з сім’єю перебував у ковчезі ще протягом місяця й двадцяти семи днів до того, як Бог дозволив їм вийти. Безсумнівно, два місяці – цього часу достатньо для землі, щоб вона покрилася пишною рослинністю. Особливо на родючому ґрунті після потопу. Але, незалежно від того, Бог у Своєму розпорядженні має й інші рішення. Він міг також просто сказати слово так, як на початку. Бут. 1,11: „… Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі…”. Або як у цій історії з Йоною, коли Він зробив так, що велика рослина виросла протягом однієї ночі (Йона 4,6)! Але, згідно з твердженням адвентистських реформаторів здоров’я, здається, що Бог опинився в незручній ситуації, тому що на землі не було нічого, що могло би бути їжею для людей, які уціліли. І тільки тому Він наказав їм вживати м’ясо…
Залишаючись при Ноєві, звернімо увагу на слова, які мають безпосередній зв’язок зі споживанням м’яса. У книзі “Патріархи і Пророки” читаємо: «Коли Ной дивився на сильних хижих звірів, котрі разом з ним вийшли з ковчега, він побоювався, щоб його родина, яка налічувала лише вісім осіб, не була знищена ними» (Розділ 8. Після потопу). Ніщо не підтверджує цих припущень. У Біблії ми читаємо про щось зовсім протилежне: „І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю! І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони” (Бут. 9,1-2 – Огі.)! Важко зрозуміти, як хтось міг приписати цій Божій людині страх перед тваринами, і це тим більше, що він мирно жив з ними більше року, доглядав за ними в умовах повної ізоляції від зовнішнього світу. Це не Ной боявся тварин, а тварини відчували страх перед ним і його сім’єю.

Що їли Божі люди?

Демонізація питання їжі (вживання або невживання м’яса), не провадить ні до чого доброго, і, згідно з тим, що написав апостол Павло, це характерно для людей, “слабких у вірі” (Рим. 14,1-2). Вже під час створення Бог подбав про те, щоб м’ясо деяких видів тварин було здоровим і поживним для людей, і саме м’ясо цих тварин Він велів їм потім споживати. З часу потопу це стало загальною практикою, що повністю підтверджує Святе Письмо. Ми читаємо в ньому, що м’ясо споживали патріархи й пророки, Ізраїльські царі і весь обраний народ. Ті, хто виступають проти м’ясної їжі й стверджують, що ця практика була спричинена обставинами і є неприємною Богові, просто не знають, що кажуть. Запрошуємо читача у “мандрівку” сторінками Біблії.

Гості Авраама
У 18 розділі книги Буття знаходимо добре відому історію: троє чоловіків (за досить узгодженою думкою богословів, це були два ангели, а з ними Господь) з’явилися Авраамові у діброві Мамре. Гості не відкинули запрошення патріарха і з задоволенням сіли до столу, де головною стравою була смачна телятина! Що цікаво, про цей бенкет згадує автор Послання до Євреїв, коли закликає християн проявляти гостинність (Євр. 13,2)!

Бог годує пророка Іллю
Ця історія однозначно підтверджує, що Бог не тільки не має нічого проти споживання м’яса Його дітьми, але також Сам годує їх м’ясом! У 1 Сам. 17,4-6 ми читаємо: «…а крукам наказав Я годувати тебе там… круки приносили йому хліба та м’яса вранці, і хліба та м’яса ввечорі, а з потоку він пив». Хіба Бог не міг (а згідно вегетаріанських ідей, повинен був!) годувати Свого пророка зернами ячменю або сої, чи навіть манною?! Чому посилав йому це “огидне” м’ясо?!

Страви на столі Соломона
Обдарований Господом великою мудрістю і великим Його благословенням Соломон потребував кожного дня на свій стіл: «десять годованих волів, двадцять волів з пасовиська, сто овець, крім оленів, сарн і сугаків, та годованої птиці» (1 Сам. 4,23). І не було це тоді (як воліли б думати вегетаріанці), коли цей правитель відступив від Бога. Навпаки, Біблія чітко говорить, що це відбувалося в найкращий період його правління, коли він усім серцем був з Господом!

Закон Жертв
У дискусіях на тему споживання м’яс, вегани та вегетаріанці іноді стверджують, що в період Старого Завіту Бог дозволив їсти м’ясо тільки тому, що це був час жертвопринесень. – Якщо би це було правдою, євреї могли б споживати тільки частину своїх жертв, які вони приводили до храму. Натомість їм не було би дозволено вбивати тварин для повсякденних потреб. Було, однак, цілком інакше. Незалежно від жертовних тварин, які приводилися до храму для жертвоприносин, кожен ізраїльтянин міг в персональному порядку забивати і, без обмежень, уживати м’ясо. У книзі Втор. 12,14-15 мовиться: «тільки на тому місці, що його вибере Господь поміж твоїми поколіннями; там приноситимеш свої всепалення і там чинитимеш усе, що я тобі заповідаю. Однак можна буде тобі, скільки схочеш, різати й їсти м’ясо в усіх твоїх містах, за благословенням Господа, Бога твого, що дасть тобі; нечистому й чистому можна буде його їсти, як їдять сарну й оленя».

Простий і зрозумілий закон
У книзі Левит 11,1-47 Бог пояснив, м’ясо яких тварин людина може споживати, а яких повинна послідовно уникати. Уривок закінчується словами: «щоб розрізняти між нечистим і чистим, і між твариною, що можна її їсти, та твариною, що не можна їсти» (Лев. 11,47). Хіба допустимо відкидати це чітке й зрозуміле Боже веління, яке є Божим Законом, і навчати зовсім протилежних речей?

Що їв пророк Даниїл?
Пророк Даниїл, з огляду на особливі обставини, у певний період свого життя вирішив дотримуватися вегетаріанської дієти. Це було тоді, коли він побоювався осквернитися нечистими стравами з царського столу під час свого навчання у Вавилоні (Дан. 1,8). Але пізніше м’ясо (звичайно, тварин чистих) було постійним компонентом його щоденного раціону. У Дан. 10,2-3 говориться, що в пізніші роки не їв його тільки протягом трьох тижнів, коли просив Бога про особливу благодать: «Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу. Любої страви я не їв, а м’ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу». Та коли цей час минув, Даниїл повернувся до свого щоденного харчування, у якому м’ясо було однією зі звичайних страв.

Чи Іван Хреститель був вегетаріанцем?
Про Івана Хрестителя говориться, що його їжею були “сарана та польовий мед” (Мат.3,4). На відміну від тієї, біблійної інформації, в “Порадах щодо їжі та харчування” на стор. 71 (в другому абзаці) читаємо: “…Його вегетаріанська їжа в основному складалась з овочів, сарани та дикого меду…”.
– Дивно! Але сарана (акриди – польові коники) – це крилаті чотириногі комахи, «які крім передніх ніг, мають ще другу пару ніг, щоб скакати ними по землі» (Лев. 11,21). Вони є представниками фауни, а не флори! У Лев. 11,22 Бог указав чотири види сарани, які придатні для споживання в їжу. Ні в якому разі цих чистих тварин не можна вважати вегетаріанською їжею! Але є фанати, особливо серед так званої Реформації (виключеної з Церкви АСД конфесійної групи, яка особливо сильно дотримується вказівок адвентистської “пророчиці”), які вважають, що ці “тварини” були в принципі… рослинами (!), і що було б помилкою вважати їх “тваринами”.

Їжа Ісуса Христа
Той, хто є для нас найкращим прикладом, Ісус Христос, Син Бога Живого, їв м’ясо і давав його їсти тисячам людей хоча б з нагоди чудесного помноження хлібів і риб (Матв. 14,13-21; Матв. 15,32-38). Як єврей, він кожен рік їв м’ясо пасхального агнця (пор. Лук. 2,40-42). Їв його також зі Своїми учнями напередодні Своєї смерті: «І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним. І він до них промовив: “Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати» (Лук. 22,14-15). У свою чергу, в Євангелії від Луки 24,36-43 говориться, що Ісус їв рибу навіть після Свого воскресіння! Ісус ніколи не сказав ні слова проти споживання чистого м’яса. Те, що Він сказав (зрозуміло про чисту їжу), ми можемо прочитати в Євангелії від Марка 7,18-19: «Невже й ви такі некмітливі? Чи не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може зробити її нечистою, бо воно не йде до серця, а в живіт, потім виходить».

А як це розумів апостол Павло?
Апостол Павло, взагалі, не займався питанням уживання чи невживання м’ясної їжі. Це питання для більшості християн того часу, які дотримувалися правил, що містяться в Книзі Левит, в 11 розділі, не являло собою жодних проблем. Та все ж Павло тричі висловлювався на цю тему.

1. Найперше у справі вегетаріанців, з якими мала проблеми Церква в Римі. У Посланні до Римлян, у 14 розділі, рекомендуючи взаємну, благородну толерантність, написав: «Бо один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть городину. Хто їсть, хай не зневажає того, хто не їсть. А хто не їсть, хай не засуджує того, хто їсть, – бо Бог і його прийняв». (Рим. 14,2-3); «Нехай кожний по-своєму тримається власного переконання» (Рим. 14,5); «Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові» (Рим. 14,12); «Я знаю і певний у Христі Ісусі, що нема нічого нечистого самого в собі; тільки тому, хто вважає щось нечистим, – ото воно і є нечисте» (Рим. 14,14); «Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі» (Рим. 14,17); «Бо все чисте, але лихо тій людині, яка їсть на спокусу» (в. 20); «Блаженний той, хто не засуджує себе за те, в чому випробовується» (Рим. 14,22).

2. Потім у першому Посланні до Коринтян, у розділах 8 і 10, висловився на тему вживання ідоложертовного м’яса, що для християн того часу було важливим питанням совісті. І хоч сам Павло був переконаний, що «ідол у світі – це ніщо, і немає іншого Бога, крім єдиного» (1 Кор. 8,4), однак, з огляду на совість людей слабких, наказав утримуватися від уживання такого м’яса: «Бо коли хто бачить, що ти, який маєш знання, перебуваєш в ідольській божниці, чи його совість, будучи немічною, не заохочена буде їсти ідольські жертви? І через твоє знання загине немічний брат, за якого Христос помер. Грішачи проти братів і вражаючи їхню немічну совість, ви грішите проти Христа. Отож, якщо їжа спокушує мого брата, не їстиму м’яса повіки, щоб не спокусити мого брата» (1 Кор. 8,10-12).

3. У третій раз апостол Павло висловлюється щодо їжі, коли застерігає перед фальшивими пророками, у тому числі і перед веганами та вегетаріанцями, які «наказують стримуватися від їжі, яку Бог посилає для вірних і для тих, що пізнали правду, щоб споживали з подякою» (1 Тим. 4,1-3).

Аргументи проти вживання м’яса

Турбуючи сумління християн і намагаючись похитнути їх переконання, група прихильників вегетаріанства стверджує, що жодне м’ясо не є придатним для споживання. Ось їхні міркування:

1. “М’ясо шкідливе!”
У книзі “Служіння зцілення” говориться, що м’ясні продукти є дуже шкідливими: “… саме спожите ними м’ясо отруїло їхню кров і стало причиною страждань… М’ясна їжа шкідлива для здоров’я… це руйнує ніжність, з якою ми повинні ставитися до цього Божого творіння! ” (розділ 24).
Писання не дозволяє висувати подібні твердження. Адже немислимо, щоб Творець, благословляючи людей, одночасно рекомендував їм уживати те, що шкодить їх здоров’ю, отруює кров і підриває життєві сили (пор. Бут. 9,1-3)!

Усупереч тому, чого вчать вегетаріанці, наука також не говорить, що м’ясо є отрутою й викликає в організмі людини описувані ними катастрофічні наслідки. Якщо би щось подібне було виявлено, уживання м’яса вже давно було би заборонено. Але нічого, в цьому плані, не змінює навіть грізне захворювання Кройцфельда-Якоба (так званий коров’ячий сказ). Якщо тварина хвора, то у такому випадку вона є непридатною для споживання, а не тому, що вона тварина! Та варто відзначити, що сама ця хвороба з’явилася лише тому, що тварин годували неналежним чином, додаючи в корм небезпечні речовини!

Але, коли вже мова йде про небезпечну (на сьогодні) їжу, то безумовно, настав час, щоб замислитись, чи ж саме не рослини, які сьогодні з задоволенням споживаються, через забруднення пестицидами викликають більше хвороб, ніж ви думаєте!… Слівце попередження, необхідно також скерувати в адрес тих, які кожен день у великій кількості споживають продукти на основі сої. Сьогоднішня соя у більшості своїй ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНА, що, на думку багатьох, має шкідливий вплив на людський організм! Вегани й вегетаріанці повинні також подумати про те, які і в якій кількості хімічні речовини використовуються в технології виробництва (і консервації) різних “ласощів” із сої. Тому що виникає парадоксальна ситуація: захищаючи себе від натуральних компонентів, що містяться в м’ясі, вегани й вегетаріанці напихають свої організми небезпечними для здоров’я (і найчастіше невідомими) речовинами!

2. “Як можна вбивати і з’їдати наших друзів?!”
«Хто з людей, маючи людське серце й доглядаючи за домашніми тваринами, може, дивлячись у їхні очі, сповнені такого довір’я й любові, охоче віддати їх під ніж м’ясника? Як може така людина з насолодою споживати їхнє м’ясо?…» (“Служіння зцілення”, розділ 24). – Де у Святому Письмі ми можемо знайти подібну, безумовно, перебільшену чуттєвість щодо тварин? Згідно з Біблією, вбивання тварин з метою вживання їх м’яса не може розглядатися в гуманних категоріях; це є нормальна, згідна з волею Божою, практика (пор. 2 Пет. 2,12: “нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили”). – А яке могло бути інше призначення тварин? Вони живуть і вмирають для користі людини, і цього факту не в змозі змінити ні надмірна вразливість або прив’язаність чи симпатія. Якщо забій тварин був би чимось настільки недоречним, то варто було б дозволити жити всім тваринам. Ця вимога була виражена в цитованій книзі на с. 318 (див. ілюстрацію із зображенням стада на пасовищі).
Підпис під ілюстрацією закликає: “Дозвольмо їм жити!”
Можливо, звучить це дуже милосердно, але насправді – оманливо. Адже тварини і так повинні померти чи то із-за хвороби, або старості. Ці обставини можуть бути визнані жорстокими щодо тварин. Крім того, пропоновані заходи немислимі також з економічних міркувань. Хто би зважився купити ціле стадо тварин тільки для того, щоб дозволити їм померти природною смертю? А де мали б бути розміщені хворі тварини і хто б їм забезпечував догляд до самої смерті? Хто був би на це здатний? Бо ж немає сумнівів у тому, що добивання хворих і немічних тварин вегетаріанці також можуть вважати за злочин (евтаназія?)!

Але, що найголовніше, твердження веганів та вегетаріанців неможливо підтвердити Біблією. Немає біблійних віршів, на які вони можуть спиратись у свої твердженнях та вимогах! Єдиний вірш, який прямо стосується призначення тварин, був уже озвучений. Нагадаємо: “нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили”(2 Пет. 2,12).

У книзі під назвою “Поради щодо дієти та харчування” автор (Е. Уайт) – декларований вегетаріанець, власник двох молочних корів, які задовольняли потреби всієї сім’ї, каже: “ми їмо сметану від цих корів, самі їх годуємо” (с. 488). – А нас цікавить, що сталося з коровами, коли вони досягли свого віку.

На кінець цієї частини одна примітка: м’ясо не входить в число розкішних делікатесів. Навпаки, це один з основних продуктів харчування, які дав нам Бог. Ізраїльтяни їли м’ясо, навіть будучи рабами в Єгипті (пор. Вих. 16,3). Із спостережень виходить, що багато вегетаріанців, які споживають тільки рослинну їжу, компенсують дефіцит калорій великою кількістю цукру. Між тим, у книзі “Служіння зцілення” на ст. 328 і 334 говориться, що замість того, щоб їсти занадто багато цукру, слід швидше їсти… м’ясо!

Повернення в едем?

У “Служінні зцілення” читаємо: «Якби вживання м’ясо було необхідно для підтримки здоров’я і сил, тваринна їжа була б від самого початку включена в продукти харчування людини» (Сім’я та здоров’я, 82.2). Озвучена вище думка була доповнена в книзі “Поради щодо їжі та харчування”: «701. М’ясо не є суттєво необхідним для здоров’я та сили, інакше виходить, що Господь помилився, коли призначив Адамові та Єві їжу перед їхнім гріхопадінням» Рев’ю енд Геральд, 8 травня 1883 (с. 395).

Вищезазначені висновки виникають з помилкового мислення. Бо причина була іншою, а насправді їх було декілька. По-перше, очевидно, що смерть навіть однієї тварини могла статися тільки після падіння людини. По-друге, ми не повинні забувати, що наші прабатьки не жили виключно плодами Саду; вони мали також доступ до Дерева Життя – а сьогодні у нас немає навіть його замінника! А взагалі, у нас немає навіть уявлення про умови життя в тому безгрішному та ідеальному, у всіх відношеннях, світі. Так само, як ми не маємо поняття про те, якими були наші прабатьки, перш ніж гріх зруйнував їхню невинність, прирікаючи їх тіла і розум, їх психіку і духовність на неминучу деградацію! Але ці очевидні труднощі Елен Уайт зовсім не помічає і, в результаті, рухається серед цих делікатних, неймовірно складних питань, як горезвісний слон у крамниці з порцеляною, радячи сучасникам, що живуть сьогодні, ніби в іншій реальності: “людям слід повернутися до вживання здорової і смачної їжі, яка була дана людині спочатку” (Сім’я та здоров’я, 83,2).

А де у Святому Письмі знаходимо подібні, настільки ж нереальні, рекомендації?
Є щось характерне в позиції вегетаріанців, які перестали їсти м’ясо з причин суто релігійних. Ці люди справляють враження, а часто навіть так заявляють, що для їх духовності важливим питанням є те, що вони їдять і п’ють. У результаті приходять навіть до висновку, що перший гріх, вчинений в Едемському Саду полягав в догоджанні апетитові! Саме так бачить це автор “Порад щодо їжі та харчування”: “Оскільки наші прабатьки втратили Едем через потурання апетитові, єдина наша надія на повернення Едему полягає в тому, щоб рішуче зректися апетиту й пристрастей” (стор. 163).

Дуже суперечливим є питання, чи плід, який Єва з’їла, вона взяла виключно для задоволення апетиту. Бо Біблія каже, що справжньою причиною була приваблива панорама, яку представив перед нею спокусник: “Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло.” (Бут. 3,4-5). Це була суть спокуси: “Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував” (Бут. 3,6).

І взагалі, звідки взялося переконання, що метою спасенної людини є повернення в Едем?
Ті, хто мають таку надію, повинні враховувати, що “тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть” (1 Кор. 15,50)! Ми не прагнемо повернутися в Едемський Сад – ми хочемо увійти до Вічного Божого Царства в нетлінних і безсмертних тілах (1 Кор. 15,51-54), подібних до прославленого тіла Господа (Фил. 3,20-21)! У цьому контексті апостол Павло в 1 Кор. 6,13 писав: “Їжа для живота, і живіт для їжі, але Бог те й друге знищить”.
Суть нашої віри – це не питання харчування. Віра наша полягає, скоріше, “в надії слави Божої” (Рим. 5,2). Ми отримаємо нетлінні, вічні, духовні тіла. Отримаємо “білий одяг” та “корону слави”. Закінчиться дочасність і запанує вічність! Суть християнства – це “нове творіння”! Це далеко більше, ніж багатства Едему!

“Приготування до вознесіння на Небо”
У розділі під такою ж назвою в “Порадах щодо їжі та харчування” Е. Уайт пише: “Люди, котрі очікують Приходу Господа, у кінцевому результаті покінчать із м’ясною їжею. М’ясо більше не буде складовою їхнього раціону. Ми постійно повинні пам’ятати про цю кінцеву мету і невпинно трудитися задля її досягнення” (651, стор. 380).
Невже тільки ті, хто їсть овочі, очікують пришестя Господа? Вегетаріанці сподіваються, що будуть забрані на небо завдяки тому, що вони не їдять м’яса. Невже вони дійсно думають, що таким чином сприяють своєму преображенню?… Писання не дає підстав для таких міркувань. Те, що їдять віруючі – якщо тільки дотримуються принципів, зазначених Богом в 11 розділі книги Левит – ніяким чином не заважає, ані не сприяє їхньому преображенню. Це також не зменшує шансів на участь у першому воскресінні. У Святому Письмі говориться: “Їжа нас не наближає до Бога: бо коли не їмо, нічого не втрачаємо, і коли їмо, нічого не набуваємо” (1 Кор. 8,8-9).

Але люди іншої думки, і в силу проштовхують свої власні погляди: «Як можуть люди, котрі прагнуть стати чистими, досконалими і святими, аби спілкуватися з небесними ангелами, продовжувати вживати те, що справляє таку шкідливу дію на душу й тіло? Як можуть вони відбирати життя в Божого творіння, щоб із насолодою споживати їхню плоть?» (Поради щодо їжі та харчування, 650/стор. 380).

Базуючись на Святому Письмі, ми не маємо підстав докоряти собі через споживання м’яса тварин. У 2 Пет. 2,12 чітко вказано призначення тварин. А що стосується Ангелів, то вони також не мають намір протестувати проти їжі м’яса чистих тварин, бо ж самі, перебуваючи в гостях у Авраама, їли смачно приготовлену телятину!

Розкриваючи тему, “Поради щодо їжі і харчування” пропонують нам ще одну думку: “Прокляття Боже лежить на тваринному світі. Дуже часто спожите м’ясо розкладається в шлунку, викликаючи хвороби” (659/стор. 383). Це має бути особливий шлунок, у якому м’ясо перебуває так довго, допоки не зігниє. Процес травлення, аж до видалення залишків, як правило, займає до 48 годин; в принципі, травлення починається вже в устах. А якщо мова йде про прокляття, що обрушилося на землю з-за гріха людини, то Біблія говорить, що воно торкнулося, перш за все, рослинного світу: „Адамові ж сказав: “За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини” (Бут. 3,17-18).

Один з наступних розділів цитованої вище книги носить назву: “Коли молитва про зцілення недоречна”. Йдеться в ньому, зокрема: «Чи повинні люди живитися м’ясом мертвих тварин? Згідно з даним мені Богом світлом, відповіддю є «Ні», рішуче «Ні» (675/стор. 388). І далі: „Вони роблять м’ясо складовою свого харчування. До них приходить хвороба. Захворівши та страждаючи внаслідок свого неправильного способу життя, вони просять Божих слуг молитися за них. Але як Господь може зробити щось для них, якщо вони не бажають виконувати Його волю та відмовляються прислухатися до настанов стосовно реформи здоров’я?” (713/стор. 400).
Це питання звучить дуже цікаво: “Чи повинні люди живитися м’ясом мертвих тварин?” «А невже правильніше було би їсти м’ясо живих тварин?» – запитав хтось наївно. А якщо серйозно, то дивно, що таке говорять люди, які стверджують, що у своїй вірі опираються на Святе Письмо. – Бо ж яке м’ясо їв Ной? Яким м’ясом пригощав Авраам своїх гостей – ангелів?

Або яке м’ясо їв Ісус? З яких тварин; мабуть, мертвих, чи не так?

А тепер настав час поставити інше питання: який це бог велів автору “Порад щодо їжі та харчування” написати, що не можна їсти м’ясо мертвих тварин? Явно, це не був Бог Біблії! Так само, звичайно, не Він доручив учити, що люди, які їдять м’ясо, у разі хвороби, не мають права просити пресвітерів Церкви, щоб ті молилися за їх зцілення!
Використаний у творах вегетаріанців вислів “мертві тварини” – це навмисний риторичний трюк, який має на меті вселити огиду до м’ясної їжі. Той же автор пише: “Я не дозволю, щоб м’ясо трупів було на моєму столі!” (Лист 73а). Як елегантно – чи не так? А якщо ми вже торкнулись термінології, то термін трупи як біблійні автори, так і ми сьогодні в розмовній мові називаємо тіла померлих людей та загиблих тварин. Але Бог не призначив для споживання людині трупи овець або риб – Він дав їй вівці і риби!

Наступна цитата з тієї ж книги: “З уживанням м’яса з часом буде покінчено. Тіло тварин більше не становитиме частину нашого харчування, а на м’ясний магазин ми дивитимемося з огидою…” (стор. 407). – Чи не краще для цих людей було б обходити його подалі? Саме так робили євреї, які обминали Самарію, щоб не бачити того, що в ній відбувалося. У цьому питанні багато потрапило в лицемірство, прикидаючись, що покупки в м’ясній лавці – “для інших”.

Особливої уваги потребує наступна цитата: “Багато людей, котрі сьогодні лише наполовину навернені в питанні м’ясної їжі, відійдуть від Божого народу і більше не ходитимуть з ним” (655/стор. 382). Додаймо, що цей погляд проповідується також з-за кафедр. Згідно з цією думкою, тільки тих, які їдять рослини, можна віднести до числа Божого народу. Не підлягає сумніву, що для вегетаріанців це є вирішальним питанням для спасіння! Це підтверджує Е. Уайт – автор “Свідоцтв для Церкви”, написавши, що ставлення у питанні вживання м’яса є вирішальним, на якому боці розмежувальної лінії опиняться окремі віруючі: “Між тими, хто служить Богові, і тими, хто служить собі, має бути проведена розмежувальна лінія” (т. 9 ст. 158; Поради щодо їжі та харчування 25,1). Це правда, що при другому пришесті Ісуса Христа виявиться, хто належить до Божого народу, а хто ні. Однак Біблія ні в одному місці не говорить, що критерієм приналежності буде вживання м’ясної їжі або утримування від неї. Особливо з тих пір, як Бог дав людям м’ясо як їжу.

Продовження абсурдних тверджень

Знову “Поради щодо їжі та харчування”: “До нашого шлунка не повинно потрапляти ані шматочка м’яса. Споживання м’яса — протиприродне. Нам потрібно повернутись до Божого первісного задуму у створенні людини” (649/стор. 380).
Божа мета для людини – це вічне життя. Початковий план Божий був перекреслений падінням людини. На його місце прийшов план порятунку, що мав зовсім інші умови. В обох планах їжа й напої відіграють другорядну роль: “Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім” (Рим. 14,17)!

Та ж книга, стор. 383: “Люди, котрі їдять м’ясо, нехтують усіма застереженнями, даними Богом із цього питання. У них немає доказу, що вони ходять безпечними шляхами. Вони не мають ані найменшого виправдання в тому, що їдять м’ясо мертвих тварин” (659). А де в Біблії, яка є Словом живого Бога, є застереження щодо вживання м’яса чистих тварин?! Тож, чому ми повинні відчувати себе винуватими, якщо їмо таке м’ясо? – Звичайно, не потрібно просити у Бога прощення за те, тому що це Він звелів, щоб Його народ їв м’ясо чистих тварин.

І знову “Поради щодо дієти та харчування”: “Мені була дана настанова, що вживання м’яса сприяє формуванню тваринних нахилів, позбавляє чоловіків і жінок любові та співчуття, які вони повинні відчувати до кожної людини” (684/467,2). [.] Члени вашої сім’ї переважно вживали м’ясо, через що тваринні нахили зміцнилися, а інтелектуальні — ослабли. Ми складаємося з того, що їмо, і якщо здебільшого харчуємося м’ясом мертвих тварин, то запозичуємо їхню природу” (686/стор. 390). “Постійне вживання м’яса послаблює розумові, моральні та фізичні сили. Уживання м’яса виводить з ладу організм, притуплює розум та моральну чутливість” (688/стор. 391).

Цей спосіб мислення присутній у цілій книзі. Якщо б це все було правдою, то абсолютно незрозумілим було би, чому Творець наказав людині вживати м’ясо.

Споживання м’яса = хвороби?

“М’ясні страви — основний вид їжі на столах деяких сімей, унаслідок чого їхня кров наповнюється збудниками раку і золотухи” (“Поради щодо їжі та харчування”, 677/стор. 388). “Люди, котрі їдять багато м’яса, не завжди відзначаються ясністю розуму й активністю інтелекту, оскільки вживання м’яса призводить до огрядності тіла та притуплення тонкої чутливості розуму» (678/стор. 388). Цікаво, яку ясність розуму та активність інтелекту мала автор цих слів? Тому що і сьогодні ще не було доведено, щоб рак був викликаний споживанням чистого м’яса. Так, можна побоюватись, що в м’ясі тварин можуть бути шкідливі речовини. Але ж і ті, які споживають рослинну їжу, часто не знають, що їдять, тому що пестициди, які містяться в рослинах, мають канцерогенну дію. Наприклад, недавні дослідження показали, що близько 50 зі 130 пестицидів були класифіковані як канцерогенні. Очевидно, це несе з собою загрозу захворювань. Багато переконаних вегетаріанців, які вихвалялись тим, що ніколи не їли м’яса, померли від раку задовго до досягнення похилого віку. Приклади можна було б множити.

Загалом, ми дожили такого часу, коли майже ніхто до кінця не знає, що їсть; ніхто не знає, через який процес пройшла їжа, перш ніж вона потрапила на наш стіл. У процесі вирощування та розведення, а потім обробки й консервації присутня усюдисуща хімія; багато рослин були вирощені штучно, іноді навіть без ґрунту (гідрокультури).
Вегетаріанці, які втішають себе переконанням, що харчуються краще від усіх жителів Землі, дуже впевнені в собі. Один економіст з Британської Колумбії зазначає: “Тим часом, коли вегетаріанці твердять, що їх харчування є здоровим, фахівці в цій галузі не можуть з ними погодитись. Є деякі факти, які вегетаріанці повинні собі усвідомити. Доросла людина потребує приблизно 85г білка в день. М’ясо вважається найкращим джерелом білка, позаяк забезпечує організм людини всіма восьма незамінними амінокислотами, яких люди потребують щоденно. Хоча є й інші джерела білка, та жодне з них не містить всіх восьми його видів”. Ця ж інформація була вказана в
“Reader’s Digest” у статті під назвою “Розумні та безглузді речі у нашому харчуванні”. Там читаємо: “тваринний білок містить амінокислоти, які не можна отримати з інших джерел”.

Не будемо довше затримуватися на цьому питанні. Ми хотіли тільки зазначити, що є люди, які думають інакше, ніж вегетаріанці. І не тільки думають інакше, але також і знають більше, і бачать ясніше.

Саме слово “ракова пухлина” є потужним засобом залякування. Один з американських онкологів в інтерв’ю, опублікованому в журналі “Health”, сказав: “З того часу, коли місіс Х. і пані Ф., дві відомі постаті в США, були оперовані на рак молочної залози, а інформація про це розповсюдилась, серед жінок почалася паніка. Багато жінок пішли до своїх лікарів, щоб пройти обстеження молочної залози. Багато з них були прооперовані без вагомих причин”.
Ця «страшилка» чудово функціонує в середовищі Адвентистів. У їх чисельних публікаціях, коли мова йде про споживання м’яса і його наслідки, автори використовують грізне слово “рак”, постійно натякаючи, що ракові захворювання є наслідком вживання м’яса. Можна без ризику помилитися, припустивши, що багато хто з Адвентистів перейшли на вегетаріанську дієту від страху. У свою чергу, інші перестали їсти м’ясо тому, що їх переконали, що через вживання м’яса втратять своє спасіння. Залякування завжди було ефективним засобом. Також у боротьбі проти м’ясної їжі слово “рак” діє як сигнал тривоги! Тим часом вся справа не є такою однозначною, і це навіть в цитованих нами джерелах: – “У деяких випадках хвороби або виснаження вживання м’яса може вважатися доброю справою, однак потрібно дуже дбати про те, щоб м’ясо було від здорових тварин” (“Поради щодо їжі та харчування”, 699/стор. 394).

А чому в таких випадках не допомагають трави? Адже – як автор стверджує – вони містять всі інгредієнти, необхідні для здорового життя (пор.: “М’ясо не є суттєво необхідним для здоров’я та сили…”)?! Але це ж саме джерело на одному диханні видає іншу, абсолютно відмінну від інших трактовку: “І Він дозволив цьому родові довгожителів споживати їжу тваринного походження, щоб скоротити їхнє гріховне життя” (“Поради…”, 639/стор. 373). Чи Ною саме з цієї причини Бог наказав їсти м’ясо?!

Часто Адвентисти говорять про хвороби тварин тільки для того, щоб вселити іншим огиду до м’яса. З цієї ж причини з упередженням і недовірою приймають вони всі протилежні думки державних інспекторів. Адже існують достатні підстави вірити, що уряд робить достатньо, щоб продемонструвати громадськості чесні результати досліджень. Один з урядових звітів повідомляє про те, що сталося в Мічигані, США: “Помилково в корм для худоби додано кілька лопат іншого корму, що містить полібром-біфеніл. Це призвело до смерті 24.000 голів худоби і ста тисяч штук птиці”. Причину встановило пізніше дослідження корму.

Мабуть, було би також доцільно піддати детальному й суворому контролю будь-яку іншу їжу, у тому числі і рослинного походження!

Манна в пустелі

Неодноразово на підтримку ідеї, що людина не повинна їсти м’ясо, буде згадуватися також історія про манну. Проте споживання манни мало значення тільки в період мандрівки Ізраїлю через пустелю в землю Ханаанську протягом сорока років. Варто відзначити, що ізраїльтяни змогли увійти в Обіцяну Землю вже на другий рік після виходу з Єгипту, якщо б тільки мали віру, подібну до тієї, що провела їх через Червоне Море.

Але хіба манна допомогла ізраїльтянам у спасінні? Ісус сказав: “Отці ваші в пустині їли манну, і померли” (Ів. 6,49). Ніде в Біблії не сказано, що ізраїльтяни були людьми особливо благословенними чи духовними через те, що вони їли манну. Навпаки, читаємо, що вони були незадоволені й сварливі і весь час нарікали: «Хто нагодує нас м’ясом? Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник» (Числ. 11,4-5). А коли мова заходить про суть речей: були погані не ті речі, яких не вистачило в пустелі, але постійне нарікання ізраїльтян.

За тим фактом, що під час мандрівки пустелею Бог годував Ізраїльтян манною, а не як пізніше, в Обітованій землі, – різною їжею, з м’ясом у тому числі, стояли інші, практичні міркування. Адже, якщо б Мойсей хотів дати всьому народу хоча б одне м’ясне блюдо, тоді необхідно було би вбити щонайменше 10 тисяч волів. Хоча не можна думати, що ізраїльтяни взагалі не їли в пустелі ніякого м’яса. У 9 розділі книги Чисел говориться, що вони святкували щорічно в пустелі Пасху. І тоді кожна сім’я повинна була з’їсти всього агнця. Приносили також жертви з тварин, а частину їх м’яса споживали священики (пор. Лев. 10,8-20).

Манна перестала падати в той момент, коли діти Ізраїлю прийшли в ханаанську землю. Бог дав їм землю, що текла молоком і медом. А там, де тече молоко, знаходяться великі стада тварин. Вони були частиною раціону для Ізраїлю, як додаток до насіння й трав.

Споживачі м’яса і рослин

Хто такі споживачі м’яса?
Взагалі, це хтось, хто їсть тільки м’ясо. Були б це, наприклад, ескімоси, стародавні індійці або інші групи, які живуть у відкритій природі. А людина, яка час від часу їсть шматок м’яса, не може належати до цієї категорії. Більша частина Адвентистів Сьомого Дня не є ні споживачами м’яса, ні споживачами рослин. Вони їдять як одне, так і друге, поступаючи в цьому випадку у відповідності з Божими вказівками.

Помилкою є також “кидати в один мішок” м’ясо чистих і нечистих тварин, між якими Бог зробив різницю. Це можна помітити у висловлюваннях, що містяться в “Порадах щодо їжі та харчування”: “Ізраїльтянам було заборонено споживати багато видів їжі, які були у вільному вжитку серед навколишніх язичників. Таке розмежування не було довільним. Заборонене для споживання було шкідливим. І той факт, що воно було оголошене нечистим, навчає: вживання шкідливої їжі є опоганенням” (с. 57,78/67,3).

Є декілька груп вегетаріанців:
– вегани (“справжні” вегетаріанці), які їдять тільки рослинну їжу;
– лакто-вегетаріанці, які додають до цього ще й молочні продукти;
– лакто-ово-вегетаріанці, які, крім рослинної їжі, споживають також молоко і яйця.
– ово-вегетаріанці, які, крім рослинної їжі, споживають яйця, але не вживають молочні продукти.
– фрукторіанці, які їдять тільки фрукти (на думку багатьох експертів, це останнє призводить до катастрофи).

Вегетаріанці повинні погодитися, що для того, щоб отримати по-справжньому здорову їжу, усі рослини повинні бути підживлені тільки органічними добривами, тобто засобами тваринного або рослинного походження – без хімічних добрив, пестицидів і гербіцидів. Також переробка харчових продуктів має відбуватися без застосування консервантів і штучних барвників!

Тому, Шановні Вегетаріанці, починайте шукати голку в стозі сіна, так само, як Діоген шукав зі свічкою благородних людей на ринку в Афінах!

Бажаючи споживати виключно здорову їжу, ви повинні виготовляти її самостійно. Але хто в наш час хоче бруднити свої руки землею? Та навіть і в тому випадку, вам доведеться уникати (як?) загального (всесвітнього) забруднення навколишнього середовища та радіоактивного випромінювання!

Харчова промисловість

Багато вегетаріанців обирають легкий шлях, вживаючи продукти, які можна купити в так званих магазинах здорового харчування. Адвентисти Сьомого Дня виготовляють такі продукти в Лома-Лінда, США, з маркуванням “Служба Харчування”. Їх реклами проголошують: “Ті, хто очікують Пришестя Господа, покидають споживання м’яса”. І далі: “Той, хто займається виробництвом продуктів здорового харчування, виконує хорошу службу”. У книзі “Служіння зцілення” у 24 розділі говориться: «Нехай вони краще повернуться до корисної смачної їжі, котра була дана людині на початку» (238,4).

Та, на жаль, продукти, які сьогодні виробляються, як замінники м’яса, зовсім не допомагають повернутися до їжі з Едемського Саду. – Наші прабатьки ніколи не їли такої штучно виготовленої їжі! Усі веганські й вегетаріанські страви, які мають виглядати як м’ясні, мусять бути відповідно сформовані та приправлені, щоб добре виглядали й смакували (починаючи від курки-гриль, сосисок пеппероні, закінчуючи копченою ковбасою, та навіть імітацією свинячого бекону!).

Хіба це не парадокс та безсоромне лицемірство?! – Люди, які повністю відкидають м’ясо, потім знову штучно його створюють?! Уникають м’яса, але потурають собі, якщо йдеться про його смак. Чи є це рішучим спротивом своєму апетитові, якого вимагає авторка “Порад щодо їжі та харчування” (с. 163)?…

Ця тема має ще й інші наслідки. Спеціаліст коментує це таким чином: “Розвинулась ціла індустрія, відома під назвою замінники м’яса… Якби не величезна кількість хімічних речовин, які використовуються в цьому виробництві, можливо, я і сам наваживсь би на цю дієту, [ … ] Але в результаті хімічних і технологічних процедур, які присутні у процесі виготовлення цієї їжі, замість отримати здоровий продукт, отримуємо небезпечний для організму матеріал”. У виготовленні так званої здорової їжі використовуються нітрати, нітрити, сода, калій та інші. Адже відомо, що, наприклад, нітрати шкідливі, а у великих дозах навіть смертельні. Ті ж фахівці кажуть далі: “Люди, які задіяні у виробничому процесі (замінників м’яса), знають про це. [ …] Це розглядається ще з іншої точки зору, адже відомо, що це хороший бізнес. Слоган «здорова їжа» має при цьому вкрай важливе значення…”

Тут присутній ще один аспект. Прислів’я каже: “Навіщо вбивати курку, що несе золоті яйця?”. І тому потрібно, як і раніше, продавати м’ясо-замінники, тим більше, що немає ніяких обмежень при розрахунку їх роздрібної ціни. Магазини ростуть як гриби після дощу. Пропонуються також кулінарні книги. Одна з них має назву: “Повернення до Раю”. Це звучить як насмішка. Не здивувавсь би, якби книга обговорювала також інгредієнти страв і навіть рецепти тих страв, які готувала праматір Єва!

Сир, масло й молоко

“Сир ніколи не повинен потрапляти в шлунок… він зовсім не придатний для їжі” (“Поради щодо дієти та харчування”, ст. 368, 632/441,1). Далі ми знаходимо твердження, що сир поганий і належить до тих продуктів, які «справляють негативний вплив, розладнуючи шлунок, збуджуючи нерви та послаблюючи інтелект» (“Поради щодо дієти та харчування” с. 369, 634/441,3). Продовжуючи зазначену думку, автор пише: “636. Коли розпочалося табірне зібрання в Норі, штат Іллінойс, я відчула своїм обов’язком зробити кілька зауважень стосовно їхнього харчування. Я розповіла про сумний досвід, який декотрі пережили в Маріоні і котрий я відношу на рахунок непотрібних приготувань їжі перед зібранням та споживання такої їжі під час зібрання. Дехто взяв із собою на зібрання сир та споживав його; хоч і свіжий, він виявився взагалі надто важким для шлунка. Його ніколи не слід споживати. — РГ, 19 липня 1870 {ПЇХ 442.2}. 637. Було вирішено, що на певному табірному зібранні сиру не продаватимуть тим, хто перебуває на його території. Однак, прибувши на місце, доктор Келлог, на свій подив, виявив, що була закуплена велика кількість сиру для продажу в продуктовому магазині…» (Лист 40 (1893 р.) “Поради щодо дієти та харчування” там же, с. 369, 442.3).
Виникла суперечка. Оскільки неможливо було її вирішити, доктор Келлог на очах у всіх викупив всю партію сиру.
Маємо тут такого собі диктатора, який хотів звеліти, що люди повинні їсти.

Але давайте дамо відпочити сирові. Відмова від нього не сприймається всерйоз. Майже скрізь Адвентисти Сьомого Дня вживають його без будь-яких обмежень.

А тепер цитати на тему масла – у хронологічному порядку їх виникнення:
“Масло і м’ясо збуджують. Вони шкодять шлунку, спотворюють смак. Чутливі нерви мозку притуплюються, і тваринний апетит змінюється за рахунок моральних і розумових здібностей. Ці вищі сили, котрі мають керувати людиною, слабшають, так що людина не розпізнає вічних реалій. Параліч притупив духовне й релігійне. Сатана тріумфує, бачачи, як легко може ввійти через апетит… — (2С 486 (1870 р.); Поради щодо дієти та харчування, ст. 48, 61/55.2);
«У нас велика сім’я, а окрім того, багато гостей, однак ні м’ясо, ні масло не з’являються на нашому столі. Ми користуємося вершками з молока наших корів, яких самі годуємо. Масло для кулінарних потреб ми купуємо в молочарнях…» — Лист 76 (1895 р.) (Поради щодо дієти та харчування, ст. 488, 14/593.1}

Це дивно, що дві корови не дають достатньої кількості сметани, так що потрібно додатково купувати масло. Ще більше дивує те, що у 1870 році масло шкодило шлунку і давало легкий доступ сатані!… А в 1895 році Е. Уайт писала, що вдома вони споживають масло… А в 1905 році вона знову дещо дивно висловлювалася про цей продукт:
«Масло менш шкідливе, коли його їдять холодним із хлібом, аніж коли на ньому готують їжу. Однак, як правило, краще зовсім відмовитися від нього» (Поради щодо їжі та харчування, ст. 349, 580/415,3).

Варто відзначити, що, говорячи про споживання вершкового масла, автор через 10 років говорить зовсім протилежні, суперечливі речі!

Також існує велика плутанина щодо молока та сметани. В одному місці Е. Уайт пише: «У нас є багато хорошого молока, фруктів та хліба. Я вже посвятила свій стіл. Я звільнила його від усілякої м’ясної їжі» (Поради щодо їжі та харчування, ст. 488, 13/593,1). Це вона писала у 1894 році. А в 1902 році можна прочитати інше: «Навчайте людей готувати їжу без молока і масла. Кажіть їм, що скоро настане час, коли вживання яєць, молока, вершків і масла буде небезпечною справою, оскільки захворюваність серед тварин зростає пропорційно зростанню гріховності серед людей» (Поради щодо їжі та харчування, ст. 349, 626/437,2).

А в 1903 році: «Ми маємо дві добрі дійні корови: джерсейської породи та голштинської. Ми вживаємо вершки, і нас усіх це задовольняє» – Лист 45 (Поради щодо їжі та харчування, ст. 490, 586/417,3).

А в 1909 році: «Овочі мають бути приготовлені смачно, з невеликою кількістю молока, вершків або чогось рівноцінного» (Поради щодо їжі та харчування, стор. 355, 244,3).

Отже, спочатку про молоко й сметану говориться, що вони використовуються вільно, потім називаються диявольськими стимуляторами. А на практиці є так, що вони постійно вживаються тими, хто вважає Е. Уайт посланцем з неба (вісницею Господньою). Як це розцінити?

Для більшості домогосподинь замінником вершкового масла є маргарин. На думку багатьох, це відмінна заміна. Тим часом, фахівці мають цілком протилежну думку: „Фактично рослинні олії самі по собі не шкідливі за умови, що не будуть перегріті. Але маргарин є дуже нездоровим продуктом. Гідрована олія, а саме маргарин, належить до найбільш шкідливих продуктів. Маргарин є замінником вершкового масла в такій же мірі, як кольорова газована вода замінником апельсинового соку”.

У процесі виробництва маргарину застосовуються хімічні речовини, штучні барвники та смакові добавки, а також консерванти. Тож, якщо ви хочете зберегти своє здоров’я – уникайте маргарину.

Отже, кожна медаль має дві сторони: що вихваляють одні, відкидають інші. Ту ж полеміку бачимо, якщо мова йде про м’ясо. Ми не хочемо обговорювати тут ці питання, вони служать тільки в якості ілюстрації проблеми. Ми живемо в час численних переворотів в області харчування, де норма непомітно переходить у фанатизм.

Питання спасіння

Повернемося зараз до основного питання, поставленого на початку: чи вегетаріанство – це питання спасіння?
Пізнання численних наведених вище цитат вимагає дати вичерпну відповідь і розвіяти всі сумніви в цьому питанні. Але, звичайно, кожен сам собі повинен дати на це відповідь.

А ось короткий перелік постулатів, що виникають у цитованих джерелах тверджень про їжу м’яса:
1. Споживаючи м’ясо, отруюєш свою кров. Крім того, якщо ти вбиваєш Боже створіння, ти не маєш серця!
2. Убиваючи тварин, ти позбавляєш себе чуйності, з якою ти повинен ставитися до них. Унаслідок цього ти не готовий до преображення!
3. Споживаючи м’ясо, ризикуєш втратити спілкування з ангелами!
4. Споживаючи м’ясо, виводиш весь свій організм з рівноваги, тому що вживаєш те, що руйнує твоє тіло і вбиває дух!
5. Споживаючи м’ясо, притуплюєш свій інтелект і вбиваєш здібності, стаючи нездатним до сприйняття істини!
6. Заступництво (ходатайство) у твоїй справі стає непевним; позаяк споживання м’яса й заступництво несумісні!
7. Ти не знаєш, що потрапляє у твій організм разом з м’ясом; це явище суперечить природі!
8. Уже далі не підеш одним шляхом з Божими святими; Божі люди не їдять м’ясо!
9. Тваринні риси стають твоїми власними. Ти позбавляєш себе любові й прихильності, які ти повинен мати до людей!
10. Споживаючи м’ясо, укорочуєш своє життя; чутливі нерви мозку руйнуються, почуття притуплюються!
11. І багато, багато іншого…

І все це стосується тебе, тому що ти їси м’ясо, яке Творець дав для їжі! – Невже Він зовсім не був зацікавлений у твоєму здоров’ї й спасінні?

Якщо це все було би правдою, то для людей не існувало б жодної можливості спасіння! Однак правда є іншою: жоден із запропонованих шкідливих наслідків не зустрічається у Божому Слові, а вегетаріанці неспроможні нічим довести свої твердження!

Наш фундамент

Наше віросповідання ґрунтується на міцному фундаменті Слова Божого. Це, зрештою, знайшло своє вираження також у наведених нижче офіційних висловлюваннях видатних представників Церкви Адвентистів Сьомого Дня, що містяться в різних публікаціях цієї Церкви:
• “Святе письмо Старого і Нового Завіту, натхненне Богом, і є єдиним і беззаперечним фундаментом віри”.
• “Віримо, що жодна книга не зрівняється з Біблією. Ми згодні з усім, чого вчить Біблія”.
• “Коли виникає суперечливе питання, ми дивимось, що говорить Біблія на цю тему”.
• “Хай Слово Боже залишиться таким, яке воно є. Нехай ніяка спекуляція людської мудрості не послаблює авторитету навіть одного вірша з Писання”.
• “Святе Письмо завжди буде мати найважливіше значення в житті Церкви”.
• “Боже Слово є єдиним, непогрішним і найвищим авторитетом”.
• “У Біблії можемо знайти основний принцип для життя віри”.
• “Кожен християнин зобов’язаний прийняти Біблію, як єдине джерело для своєї віри і життя”.
• “Біблія є найвищим авторитетом у вирішальних питаннях”.
• “Боже Слово є основним джерелом нашої віри і життя; цим Словом ми будемо судимі”.
• “Коли ми говоримо про Біблію, то під цим терміном ми розуміємо все Святе Письмо Старого і Нового Завіту. Біблія містить повне й абсолютне одкровення Бога”.
• “Біблія – це мірило, за яким усе повинно рівнятись “.

Здається, що в цьому питанні ми всі одностайні. Принаймні, коли мова йде про офіційний постулат: БІБЛІЯ і ТІЛЬКИ БІБЛІЯ!

На жаль, гірше ситуація виглядає у зв’язку з послідовним дотримуванням цього принципу. Особливо, коли на арену виходить адвентистська “пророчиця”, яка стверджує, що її писання й поради щодо харчування також виникли з Божого натхнення. Те ж саме стверджують її послідовники, лідери і рядові члени Церкви Адвентистів Сьомого Дня. Зрештою, це ключове питання. Без визнання її писань, натхненними Богом, ніхто не буде ставитися серйозно до тих тверджень і поглядів, що містяться в них. Натомість припущення та погляди “пророчиці” сприймаються як одкровення волі Божої. Вони поширюються й стають нормою поведінки, а навіть складовою частиною «Трьохангельської Звістки», “важливим елементом євангелізації”!

Нижче наводжу деякі цитати, які претендують до вищого натхнення:
– “Я не можу вважати, що, практикуючи вживання м’яса, ми перебуваємо в згоді зі світлом, яке Богові було до вподоби дати нам” (Поради щодо їжі та харчування, стор. 381).
– “Але відколи в червні 1863 року Господь показав мені, як уживання м’яса впливає на здоров’я, я перестала їсти м’ясо” (Поради щодо їжі та харчування, стор. 482).
– “Уперше велика тема реформи здоров’я була відкрита мені у видінні 6 червня 1863 року в домі брата А. Хілліарда в Отсего, Мічиган” (Поради щодо їжі та харчування, стор. 481).
– “Харчування м’ясом — серйозне питання. Чи повинні люди живитися м’ясом мертвих тварин? Згідно з даним мені Богом світлом, відповіддю є «Ні», рішуче «Ні» (Поради щодо їжі та харчування, стор. 388).

Ці слова не вимагають жодних коментарів. Зміст говорить сам за себе. На жаль, твори “пророчиці” у багатьох людей посіли місце Божого Слова! А лідери Адвентистської Церкви, які вище так гарно говорили про винятковість Біблії, тепер навчаються довіряти небіблійним твердженням своєї “пророчиці”. Але для біблійних християн Біблія стояла, стоїть і (щоб так було завжди!) буде стояти на першому місці! І всі вчення, хто б їх не приносив, повинні бути перевірені на предмет відповідності з Писанням. Перевірка того є не тільки правом, але й обов’язком дітей Божих!
Апостол Павло закликає Солунян: “усе перевіряйте; тримайте те, що добре” (1 Сол. 5,21). Тому що не все, що було написано (і чого різні вчителі вчать то тут, то там), є добре. Віруючі верійці не сліпо вірили у все (навіть апостолу Христа!), але “щодня досліджували Писання, чи так воно є” (Дії 17,11). Вони знали, що Святе Письмо є єдине джерело одкровення, єдиний критерій віри, надії й повсякденного життя віруючого. І для них було очевидно, що всі прояви Духа повинні бути в гармонії з посланнями, даними пророками у минулі часи! – Це також відноситься і до нашого часу. Те, що не узгоджується з історичним одкровенням – Біблією, безсумнівно, походить з іншого джерела, від іншого духа, який до Духа Божого має мало відношення. Святий Дух, який надихнув Писання, завжди буде вести до Біблії. Дух Святий ніколи не суперечить Божому Слову. Дух і Писання гармонійно перекликаються між собою.

Важливо зауважити, що на підтримку своїх тверджень вегетаріанці майже не застосовують біблійних текстів. Їх доводи базуються на “новому світлі”. І саме воно становить ідейну основу реформи щодо харчування. Крім того, через відсутність свідчень Святого Письма, рекомендовані погляди та ідеї намагаються підтвердити науковими аргументами (а часто псевдоаргументами)!

І ще одне. Очевидним є, що для того, щоб висунути щось «нове» (незалежно в якій галузі), найперше необхідно відкинути «старе», щоб «нове» висунути на передній план. Ми, однак, знаємо, що Слово Боже не старіє, адже воно є Словом Вічного Бога і не підлягає змінам! Це ДАР БОЖИЙ, і ЄДИНА ПРАВДА, ЯСКРАВЕ СВІТЛО і НАЙВИЩЕ ПРАВИЛО віри і надії, життя і поведінки в будь-якій ситуації та в будь-якому питанні!

“Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни”. (Як. 1,17);

“І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших”. (2 Пет. 1,19);

«Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї» (Пс. 118,105).

А тепер одне просте запитання: якщо Писання відкриває всю істинну, необхідну для спасіння, і вчить усьому, що потрібно для того, щоб успадкувати Царство Боже, то навіщо потрібне “нове світло”?… Зрештою, усі науки, які не мають біблійного обґрунтування, повинні бути відхилені, і нічого тут не змінює узурпація нібито “вищого натхнення”. Не можна забути слова апостола Павла з Послання до Галатів 1,8: «Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!»

Ми вже говорили раніше, що апостол Павло сказав у своїй проповіді про споживання м’яса. Вегетаріанців він називає “слабкими у вірі” (Рим. 14,1-2) й однозначно до цього додає, що «царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі» (Рим. 14,17). А в “Порадах щодо їжі і харчування” на ст. 73 і 75 читаємо про “Євангеліє Здоров’я”. Що це за “євангеліє”?… Існує обґрунтований ризик, що надмірна увага, з якою адвентизм займається тілесною їжею, призводить до серйозного нехтування чистоти Духовної Їжі! І знову ми зустрічаємося з ситуацією, коли вчителі “проціджують комара, а ковтають верблюда” (Матв. 23,24)!

Довіра богу

Майже всі церкви мають свої специфічні науки і властиві собі методи тлумачення Біблії, що породжує небезпеку створення таким чином небіблійних вірувань і культу. Для Адвентистів Сьомого Дня таким специфічним вченням є їх “Санітарна Реформа”. Вони, мабуть, єдині, хто вегетаріанство зробив релігійним питанням. Для інших це швидше питання бізнесу.

Розглядаючи претензії “нового світла” до представлення Божої волі у питанні споживання м’яса, нам довелося б прийти до простого висновку, що Бог “згодом” змінив свої первинні, виражені в Біблії постанови з цього питання. І якщо раніше Він рекомендував Своєму народові вживати м’ясо, то в даний час виступає категорично проти присутності м’яса в нашому раціоні!… Прийнявши таке припущення, довелося б визнати, що те, що Бог створив в якості їжі для людини і що Його народ їв протягом тисяч років, по суті, було поганим, шкідливим і руйнівним для людського організму. І нарешті Бог неспроможний більше дивитися, як м’ясо руйнує тіло, душу і дух людини, погрожує закрити перед нею Своє Царство, тому й заборонив його вживати. Все це змінилося одного дня – 6-го червня 1863 року…
Невже це відповідає Божому характеру? Ті, хто представляють таку точку зору, бажаючи бути послідовними, повинні визнати, що Творець несе відповідальність за спустошення, яке в наших організмах спричинює, ймовірно, м’ясо, а, отже, і низький рівень людської моралі!

За словами автора “Порад щодо їжі та харчування” (див. с. 382), більшість Адвентистів Сьомого Дня в Європі вже не є частиною Божого народу; вони їдять м’ясо без опору. Єдиним винятком є семінарії й приєднані до них навчальні заклади. Там також зустрічаємося з нерозсудливим і біблійно-необґрунтованим, а навіть диктаторським наказом дотримуватися вегетаріанства. Але як тільки випускники цих шкіл призначаються на функцію пастора Церкви, майже всі їдять м’ясо! Один з рукопокладених братів, старший в Церкві, розповідає, що працював з сімома пасторами, які всі їли м’ясо; четверо з них прибули прямо з семінарії. Хоч, звичайно, серед пасторів є й такі, хто дотримується вегетаріанства.

Природно, можуть виникнути сумніви що до того, що харчові продукти з магазинних полиць містять насправді м’ясо чистих тварин. У кого є такі сумніви, той повинен купувати м’ясо тільки в знайомого й довіреного м’ясника, який може гарантувати якість м’яса і його чистоту. Але для прихильників “Санітарної Реформи” цього замало, про що може свідчити самовпевнене висловлювання одного з них, який під час дискусії, присвяченій цьому питанню, сказав: “Ну, добре, але вони (м’ясники) не мають ніяких знань про “нове світло”!”.

У цьому місці варто, мабуть, зазначити, що, як і в будь-якій іншій справі, також і в питанні їжі, ми повинні довіряти Божому провадженню. Бо ж чи доречною є надмірна турбота про те, “що їсти і що пити” (Матв. 6,25)?… І яке застосування мають слова Євангелії від Марка 16,18: «і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм»?!…

Всевишній тримає нас у Своїх міцних руках! Він знає кожен наш день і захищає у будь-який момент життя. У Псалмі 139,16 сказано: «Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було». «В руках у тебе моя доля». (Пс. 30,16). «Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе» (Єр.1,5).

Ці вірші однозначно показують, що життя кожного з нас здійснюється відповідно до відвічних принципів Слова Божого. Воно не може бути ні продовжено, ні скорочено внаслідок споживання їжі, яку Господь призначив для людини; наші дні пораховані Богом.

Дуже красномовним є, що звістка “Христос – Виправдання наше” (а значить, і основна істина Євангелія про ВИПРАВДАННЯ ЧЕРЕЗ ВІРУ), була дана Церкві Адвентистів Сьомого Дня тільки в 1888 році (почали її проголошувати два пастори цієї Церкви). А було це аж 25 років після звістки про “Санітарну Реформу”! – Невже “Санітарна Реформа” була важливішою?!…

На жаль, навіть після звістки про виправдання через віру адвентистська ідея досягнення праведності від діл (перфекціонізм), від яких залежить вхід у Царство Боже, не була остаточно покинута.

Книга “Поради щодо їжі та харчування” з’явилася в один прекрасний день у моїй поштовій скриньці без зворотної адреси. Хтось зробив це, ймовірно, з метою мого навернення. Ефект був цілком зворотній. А мою позицію в цьому питанні я виразив, написавши ці сторінки.

Нарешті я хотів би особливо підкреслити, що не маю жодних сектантських устремлінь. З самого початку мого християнського досвіду, як і в момент написання цієї брошури, я брав до уваги пораду апостола Павла: «Не руйнуй ради їжі Божого діла» (Рим. 14,20). Опрацьовуючи цей матеріал, я хотів, щоб питання про біблійну дієту стало зрозумілим і прозорим для всіх християн. І це тим більше, що в цій сфері панує багато плутанини й проголошується багато суперечливих думок.

Залишити відповідь

Ще на сайті

Весна… Час проведений з братами та сестрами на природі. Чудовий відпочинок, спілкування на різні теми а також смачний обід. Все це, зі щедрої руки нашого Бога!

Біблійні курси

Категорії

Наші соціальні мережі

Останні коментарі

Ігор
Дуже хороша стаття. Об'єктивно, широко охоплено. Думаю, що Господь мене на неї повів. Сильно і правильно.
Оля Качалина
Подписываюсь под каждым словом. Слава Богу, очень грамотно и верно. Да Благословит Бог Вас , автор!
Иван
Коментар до 2300 Вечеров и утр:
Я представляю себе удивление вашей жены, которая послала вас купить 5 арбузов и дынь, а в итоге получила: .... О, чудо математики! О, горе мыслители!
Алексей
Отличная статья, благодарю!
KingRofl
Ст. 10-11 Иисус говорит ему; омытому нужно только ноги умыть, потому что чист весь; и вы чисты, но не все. Ибо знал Он предателя Своего, потому и сказал: не все вы чисты

Теми