Вступ:
Смерть є найпоширенішою людською трагедією. Немає нікого, хто б колись не втратив когось зі своїх близьких. В такі моменти ми задаємось питанням, чому це так? Чи так буде завжди? В Біблії ми знаходимо причину смерті. Біблія також запевняє нас, що прийде такий час, коли сам Бог витре усі наші сльози, „і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде” (Об. 21,4).
І. Заплатою за гріх є смерть!
1. Хоча сьогодні це звучить дуже неймовірно, однак Святе Письмо говорить нам, що в історії Землі та людини був такий час, коли не було смерті. Стан Землі, людини і всього, що в той час існувало, був повністю досконалим: „І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно!” (Бут. 1,31).
2. Святе Письмо не описує усіх подробиць, однак інформує нас, що уже в той час за межами нашої планети існувало зло, яке уособлював Божий противник – сатана (див. Ів. 8,44).
3. Сатана не мав ніякого права на людину до тих пір, поки людина добровільно не стала на його сторону. Екзаменом людської слухняності було „дерево пізнання добра і зла”. Обдарована вільною волею людина мала право вибору: або слухатися Бога і жити, або спротивитися – і померти. „Наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!” (Бут. 2,16-17).
4. На жаль наші прабатьки розчарували Бога. Вони посягнули на заборонений плід і таким чином стали на сторону сатани. За це прийшли на них трагічні наслідки, включно зі смертю. „І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся” (Бут. 3,17-19).
5. Грішна людина свою натуру передала у спадок усім своїм нащадкам. Тому всі люди – кожен з нас є грішним і заслуговує смерті. „Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили” (Рим. 5,12).
ІІ. Ісус Христос вирвав нас від влади смерті!
1. Бог у Своїй любові до людини зготував для неї рятунок.
а) Свого Однородженого Сина, він назначив Спасителем світу (1 Пет. 1,18-20).
б) а коли настав визначений час, Бог послав Його в наш світ в людському тілі (Ів. 3,16; Гал. 4,4).
2. Спасіння людини вимагало смерті невинного Сина Людського, тому що вічний Божий Закон вимагає: „заплата за гріх смерть” (Рим. 6,23).
а) Ісус замість нас був визнаний винним в усіх людських гріхах та злочинах (Іс. 53,6; 2 Кор. 5,21; 2 Пет. 2,24).
б) Ісус Христос був вбитий і Своєю смертю Він згладив наші гріхи (Ів. 1,29; Євр. 9,26).
в) Завдяки Його жертві, яку Він приніс за нас, ми відкуплені від усякого гріха (1 Кор. 1,30-31; 6,9-11).
г) З цього часу для нас вже не є заплатою за гріх смерть, тому що ми отримали дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім! (Рим. 6,23).
3. Той Божий дар є доступним для кожної людини на підставі її особистої віри (Рим. 3,23-25; Еф. 2,8-9).
а) Без віри неможливо осягнути спасіння (Євр. 11,1.6).
б) Спасенним буде лише той, хто повірить в Євангелію (Мар. 16,15-16).
в) Свою віру людина мусить визнати своїми устами (Рим. 10,8-11).
г) Віру також необхідно підтвердити покаянням та хрещенням (Дії 2,36-41).
4. З цього часу віруюча людина незважаючи на те, що живе постійно ще на землі, уже має гарантоване вічне життя (Ів. 5,24). Вона має небесне громадянство (Ів. 15,19; 17,14; Еф. 2,19).
ІІІ. Воскресіння.
1. Коли Святе Письмо говорить про фізичну смерть віруючих людей, найчастіше вживає терміну „сон” (2 Сам. 7,12; 1 Цар. 11,21; 1Кор. 11,30).
а) Ісус Христос сказав про Лазаря: „Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його” (Ів. 11,1-44).
б) Апостол Павло заспокоював вірних, які не були впевнені що до свого майбутнього. Він сказав: „Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним” (1 Сол. 4,14).
2. Віруючі люди будуть пробуджені зі свого смертного сну в той день, коли прийде Ісус Христос (1 Сол. 4,13-17).
3) Наші земні, фізичні тіла в одну мить переміняться на досконалі, духовні тіла, в яких ми зможемо (без скафандрів та ракет) відійти разом з Христом на небо (1 Кор. 15,50-54).
а) Це будуть тіла, подібні до славного тіла, воскреслого Христа (Фил. 3,20-21).
б) Ісус Христос забере нас в дім Небесного Отця (Ів. 14,1-3).
Закінчення:
Нас чекає щасливе, вічне життя у Божому Царстві:
„І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!” (Об. 21,1-4).
ЗВОРОТНІЙ ЛИСТ
Питання до уроку (1/7)
Питання 1
Чому в Едемському саду Бог поставив дерево „пізнання добра і зла”?
Питання 2
Чому всі нащадки Адама помирають?
Питання 3
Що зробив для нас Божий Син, коли став Сином Людським?
Питання 4
Чим для віруючої людини є фізична смерть?
Питання 5
Які ми отримаємо тіла в той день, коли прийде Ісус Христос?
