Євангелія від Івана, Біблійні уроки 2021

+1

Біблійні Уроки на 2021 рік мають служити приготуванню до зустрічі з Ісусом. Вони призначенні для щоденного вивчення Божого Слова в індивідуальному та сімейному форматі. А це вивчення, збагачене потім дискусією на суботніх богослужіннях, розвиває думки, закладені в текстах Святого Письма, формує погляди і служить духовному становленню кожного з нас.

Вміст Сховати

Ми все ще в дорозі

І ось вже 2021 рік! Розпочинається третя декада третього тисячоліття! Напрошується запитання: як довго ще? Скільки часу ще залишається для нашого світу? Скільки часу залишається кожному з нас?…

Майбутнє нам не є відомим, тому ми не можемо вказувати жодних дат. Ми, як люди, свідомі того, що все минає, а, як християни, ми розуміємо, що наближається день другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Для вірних Божих дітей – це день звільнення, радості і слави! Для невірних – день страху і катастрофи! Те, що сьогодні ще є пророцтвом, обітницею і застереженням у скорому майбутньому стане дійсністю. Нікому з нас не можна спекулювати часом, всі – якщо прагнемо вціліти – маємо до того дня належним чином приготуватись.

Це є нашим завданням на сьогодні і на всі дні 2021 року, кожен з яких може бути (хоч би в індивідуальному відношенні) останнім. Не можна забувати, що ще минулого року були з нами особи, часто навіть дуже нам близькі, яких сьогодні вже немає.

Біблійні Уроки на 2021 рік також мають служити приготуванню до зустрічі з Ісусом. Вони призначенні для щоденного вивчення Божого Слова в індивідуальному та сімейному форматі. А це вивчення, збагачене потім дискусією на суботніх богослужіннях, розвиває думки, закладені в текстах Святого Письма, формує погляди і служить духовному становленню кожного з нас.

У цьому році вивчатимемо Боже Слова на підставі Евангелії від Івана.  Всім, хто користуватиметься даними Біблійними Уроками бажаємо світла, мудрості та керівництва Божого Духа, а на щодень постійності у вірі та вірного виконання Божої волі! Нехай Його рясне благословення проявляється у Вашому житті! 

Євангелія від апостола Івана

Для багатьох християн Євангелія від Івана є найціннішою книгою Нового Заповіту. Навіть не вдаючись до оцінювання, можна помітити, що вона відрізняється від решти Євангелій.

Однією з особливостей четвертої Євангелії є те, що Іван не стільки був зацікавлений, щоб лише викласти сухі факти. Він більше намагався показати Божу істину, що була закладена в цих фактах. Він не дивився на події з життя Ісуса, як на щось звичайне, що відбувалося в часі. Ці події для нього були вікнами у вічність. Він намагався дістати з усіх них та з повчань Ісусових духовний сенс, що було недосяжним для інших євангелистів. У зв’язку з цим вважається, що Іван писав Євангелію не історичну а духовну.

Варто про це пам’ятати, вивчаючи кожен наступний розділ цієї особливої книги, яку написав найближчий Ісусові учень.

Урок 1 – 2 січня. «НА ПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО»

Пров. текст – Ів. 1,18 Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, – той об’явив.

1. Яку істину розкриває Іван в перших словах своєї розповіді про життя і діяльність Сина Божого Ісуса Христа?  

Ів. 1,1-2 пор. Ів. 17,5; Об. 19,13 На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог. Воно на початку було в Бога; А тепер Ти прослав Мене, Отче, у Себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав; І Він зодягнений в одяг, окроплений кров’ю, а Його Ім’я — Боже Слово.

Примітка: В Біблії знаходимо переконливі свідчення, що підтверджують силу і могутність Божого Слова, через яке постало все, що існує: “Господнім словом створені небеса, а подихом Його уст – уся їхня сила. (…) Адже Він сказав – і сталося, Він звелів – і з’явилось» (Пс. 33,6.9). Слово Господа є Словом творчої сили – його звучання виводить з небуття світи! Слово Господа – це також Слово обітниці, що звіщає день викуплення. Таким словом є Протоєвангеліе, що міститься в Бут. 3,15. Там, в надзвичайно скороченому вигляді, було передвіщено пришестя Месії, Його битву з сатаною і перемогу через смерть. Цим Словом в дійсності є Єдинородний Син Божий, який у тілі явив Себе світу, як Ісус!

2. Чим був наділений Той, хто названий Словом Божим?  

Ів. 1,3-5; пор. Кол. 1,16-17; Ів. 5,26 Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула; У Ньому створене все, що на небі й на землі, — видиме й невидиме, — чи престоли, чи панування, чи начала, чи влади, — усе через Нього і для Нього створене.  Він — раніш усього, і все існує в Ньому; Бо як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя.

3. Хто на землі безпосередньо прокладав шлях Слову? 

Ів.1,6-8.15.20.29-30 З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван. Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло… І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос… Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу! Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене.

4. Кому з’явилося світло і як люди реагували на його сяйво?  

Ів. 1,9-11; 3,19-21 То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ. У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав. До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли; Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо їхні діла були погані. Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби його вчинки не були осуджені, [тому що вони погані]. А хто чинить правду, той іде до світла, щоб виявилися його діла, бо зроблені вони в Бозі!

5. Як людина може стати Божим дитям?  

Ів. 1,12-13; пор. Ів. 3,1-8 А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я. Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога; Був один чоловік із фарисеїв на ім’я Никодим, старійшина юдейський. Він прийшов до Ісуса вночі й сказав Йому: Равві, знаємо, що Ти прийшов від Бога як Учитель, бо ніхто не може робити таких чудес, які Ти робиш, коли би Бог не був з ним. У відповідь Ісус сказав йому: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства! А Никодим Йому каже: Як може людина, будучи старою, народитися? Чи може вона вдруге увійти в утробу своєї матері й народитися? Ісус відповів: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться від води й Духа, не може увійти до Божого Царства! Народжене від тіла є тілом, а народжене від Духа є духом. Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори. Вітер віє, де хоче, і ти чуєш його шум, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так буває з кожним, хто народжений від Духа.

Примітка: Використане в 12 вірші слово право, означає також владу (як подають деякі переклади). Бог не тільки дав нам право стати Його дітьми, а й наділив нас силою, щоб ми могли стати ними. Це не залежить ні від здібностей, ні від можливостей людини, ні від її сили. Єдине, чого вимагає Бог, – це щире і послідовне бажання; коли Він бачить його в серці людини, Він дає їй силу для здійснення її твердого наміру.

6. Яким чином слово відкрилося людям; чим наділив людство Син Божий? 

Ів. 1,14.16-17 І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини… Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю, оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа.

7. Кого відкрив нам Син Божий?  

Ів. 1,18; 6,46; 17,6; пор. Кол. 1,15; Євр. 1,3 Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його; Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця; Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово; Він — образ невидимого Бога, первородний усього творіння; Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили, здійснивши [Собою] очищення [наших] гріхів, сів праворуч Величності на висотах.

Урок 2 – 9 січня. СВІДЧЕННЯ ІВАНА ХРИСТИТЕЛЯ

Пров. текст – Ів. 1,29 Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!

1. З яким суворим словом звернувся до юдеїв Іван Христитель? 

Мат. 3,1-10 Тими ж днями приходить Іван Хреститель проповідувати в Юдейській пустелі  і каже: Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне! Він є тим, про кого говорив пророк Ісая, промовляючи: Голос волаючого в пустелі: Приготуйте дорогу Господу, вирівняйте стежки для Нього! Сам же Іван мав одяг з верблюжої шерсті й шкіряний пояс довкола своїх стегон; їжею його була сарана та дикий мед. Тоді виходив до нього Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йордану, і, визнаючи свої гріхи, були хрещені ним у річці Йордані. А коли він побачив, що багато фарисеїв і садукеїв приходять на хрещення до нього, то сказав їм: Поріддя гадюче, хто підказав вам втікати від майбутнього гніву? Тож принесіть плід, гідний покаяння, і не пробуйте говорити: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може із цього каміння пробудити дітей Авраамові. Сокира вже лежить біля коріння дерев, — усяке дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.

2. Про що запитували Івана старійшини Ізраїлю і яку відповідь отримали? 

Ів. 1,19-23; пор. Іс. 40,3; Мал. 3,1 І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти? І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос. І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні! Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий?

Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш? Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая; Голос чути: – Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!; Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, – ось він іде, – говорить Господь сил.

3. Про що питали Івана посланці фарисеїв, що їм відповів? 

Ів. 1,25; Лук. 3,2-6 Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?; За первосвящеників Анни й Каяфи, було Боже слово в пустелі до Івана, сина Захарії. Він пройшов усю околицю Йорданську, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів, як ото написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе в пустелі: Приготуйте дорогу Господню, вирівняйте стежки Його! Хай кожна долина наповниться і кожна гора та кожний пагорб понизиться! Нехай криві стежки стануть прямими, а вибоїсті — гладкими дорогами; і кожна людина побачить Боже спасіння!

4. Що Іван сказав про Месію? 

Ів. 1,26-28; Мат. 3,11-12 Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте, Який іде за мною [але був ще до мене], я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті! Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив; Отже, я хрещу вас водою на покаяння, а Той, Хто прийде після мене, сильніший за мене; Йому я недостойний нести взуття; Він вас хреститиме Духом Святим і вогнем. У Його руці лопата, і Він очистить Свій тік та збере Свою пшеницю в засіки, а полову спалить невгасимим вогнем.

5. Як Іван окреслив Ісуса?  

Ів. 1,29-31; пор. Іс. 53,6-7 Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу! Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене. Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!; Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього. Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст.

6. Який знак дав Бог Івану, щоб він впізнав Ісуса Христа?  

Ів. 1,32-34; Мат. 3,13-17; Лук. 3,21-22 І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому. Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим. І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син; Тоді прийшов Ісус з Галилеї на Йордан до Івана, щоб у нього хреститися. Іван же стримував Його, кажучи: Це мені потрібно від Тебе хреститися, а Ти йдеш до мене? Відповідаючи, Ісус сказав йому: Облиш тепер, бо так належить нам виконати всю правду. Тоді Іван допустив Його. Охрестившись, Ісус відразу вийшов з води. І ось відчинилися Йому небеса, і Він побачив Духа Божого, Який спускався, як голуб, та сходив на Нього. І ось, почувся голос з неба: Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав; Сталося ж, коли хрестився весь народ, і коли Ісус, також хрестившись, молився, — розкрилися небеса, і Дух Святий у тілесному вигляді, як голуб, зійшов на Нього, і почувся голос із неба: Ти — Мій Улюблений Син, у Тобі Моє вподобання.

Примітка: Знак, описаний в Євангеліях, – зішестя Духа “в тілесному вигляді голуба” на Ісуса, – був знаком для Івана (Ів. 1,33). За словами євангелиста Марка, це явище бачив також Ісус (Мар. 1,9-11). Однак в Євангеліях немає відомостей, що цей знак бачив ще хто-небудь з людей. Ця сцена стає більш зрозумілою, коли порівнюємо її з іншою подією, де Отець говорив з Сином (Ів. 12,27-30) – тоді одні з присутніх сприйняли голос Божий як грім, інші думали, що говорив Ангел Божий. Але зміст цих слів розуміли тільки апостоли, яким цей знак був адресований (в. 30)!

7. Що в подальшому сказав Ісус про Івана?  

Мат. 11,1-11 Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах. Іван же, почувши у в’язниці про діла Христа, послав своїх учнів запитати Його: Чи Ти є Той, Хто йде, чи нам чекати іншого? А Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві встають, убогим звіщається Євангеліє; щасливий той, хто не спокуситься через Мене. Коли ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, яку хитає вітер? Або що ходили побачити? Людину, вдягнену в м’які шати? Та ж ті, хто носить м’який одяг, живуть у царських палацах. Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше, ніж пророка! Це той, про кого написано: Ось Я посилаю Мого ангела перед Твоє обличчя, який приготує Тобі дорогу перед Тобою. Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього.

Урок 3 – 16 cічня.  ПЕРШІ ІСУСОВІ УЧНІ

Пров. текст – Ів. 8,31-32 Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді будете Моїми учнями і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!

1. Яке свідчення “наступного дня” повторив Іван Хреститель?  

Ів. 1,35-36; пор. Ів. 1,29 Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями. Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий!; Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!

Примітка: Іван розумів, що, говорячи своїм учням про Ісуса, він спонукав їх залишити його і пристати до нового, більшого вчителя. І все ж він це зробив. В його серці не було заздрощів. Він прийшов, щоб прив’язати людей не до себе, а до Христа. Іноді немає складнішого завдання і більшого випробування, ніж зайняти друге місце. Особливо в ситуації, коли сидиться на першому місці. Коли на сцені з’явився Ісус, Іван думав вже лише про те, щоб направити до Нього людей.

2. Як на свідчення Івана відреагували два його учні?  

Ів. 1,37-39 І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом. А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш? Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня.

3. Хто був одним з цих двох учнів?  

Ів. 1,40-42 Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним. Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос. І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син Йони; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро.

4. Кого тоді ще покликав Ісус?  

Ів. 1,43-44 Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною! Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра

5. Чи Филип приховав звістку про те, що в Ізраїлі з’явився довгоочікуваний Месія виключно для себе?

Ів. 1,45-46; пор. Втор. 18,18; Єр. 23,5-6 Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа! А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися; Я поставлю їм Пророка з їхніх братів, як тебе. Я вкладу Моє слово в Його вуста, і Він говоритиме їм, як Я Йому велітиму; Ось, настають дні, — говорить Господь, — і восставлю Давиду Паросток праведний, і воцариться Цар, і буде чинити мудро, і буде робити суд і правду на землі. 6 У дні Його Іуда спасеться й Ізраїль буде жити безпечно; і ось ім’я Його, яким будуть називати Його: «Господь виправдання наше!»

6. Як Ісус переконав Натанаїла?  

Ів. 1,47-49 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу! Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею. Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю!

Примітка: Звичаєм благочестивих євреїв було молитися в тіні розлогих смоківниць. Там незадовго до зустрічі з Ісусом був Натанаїл. Ймовірно, він молився про пришестя Месії, як це робив старець Симеон, що “очікував утіхи Ізраїля” (Лук. 2,25-26). Той факт, що невідомий вчитель “бачив” Натанаїла під смоківницею, був для цього благочестивого ізраїльтянина остаточним доказом того, що Він – обіцяний Месія!

7. Що Ісус передвістив Своїм учням? 

Ів. 1,50-51 Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш! І Він сказав йому: Знову й знову запевняю вас: відтепер побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!

Урок 4 – 23 cічня. ПЕРШЕ ІСУСОВЕ ЧУДО

Пров. текст – Ів. 2,5 Його мати промовила до слуг: Зробіть, що тільки Він вам скаже.

1. Куди одного разу запросили Ісуса та Його учнів? Хто ще був?  

Ів. 2,1-2 Третього дня було весілля в Кані Галилейській; була там мати Ісуса. Ісус зі Своїми учнями також був запрошений на весілля.

Примітка: Присутність Ісуса Христа на весіллі в Кані Галілейській освятила цей шлюб. Це вже другий раз, коли Бог підкреслює важливість і святість відносин чоловіка і жінки; вперше це сталося при створенні, коли Бог встановив інститут шлюбу (Бут. 1,27-28; 2,20-25). Субота і шлюб беруть свій початок ще з Едему. Вони беззаперечно мають велике значення для життя і щастя людини в цілому, особливо для її духовності!

2. Яка проблема виникла у весільному домі? Хто звернувся до Ісуса з цього питання? 

Ів. 2,3-5 Як забракло вина, Ісусова мати каже Йому: Не мають вина! А Ісус їй каже: Що до того Мені й тобі, жінко? Ще не настав Мій час. Його мати промовила до слуг: Зробіть, що тільки Він вам скаже.

3. Що зробив Ісус? 

Ів. 2,6-8 Було там шість кам’яних посудин для води, яку використовували для юдейського очищення; кожна вміщала дві чи три міри. Каже їм Ісус: Наповніть посудини водою! І наповнили їх ущерть. Ще каже їм: Тепер зачерпніть і занесіть до старости! І вони понесли.

4. Як господар весілля оцінив вино, зроблене Ісусом? 

Ів. 2,9-10 Коли староста покуштував воду, яка стала вином, то не знав, звідки воно; слуги ж, які зачерпували воду, знали, тоді староста закликав молодого, та й каже йому: Кожна людина подає спочатку добре вино, а гірше — як нап’ються; а ти зберіг добре вино дотепер!

Примітка: Ісус зробив в Кані звичайне вино. Погляди, які стверджують, що це був сік, несумісні з біблійним контекстом і спотворюють біблійну позицію по відношенню до вживання алкогольних напоїв. Бог в Біблії рішуче засуджує зловживання алкоголем, пияцтво та алкоголізм (Пр. 23,29-35; 1 Кор. 6,9-10; Еф. 5,18), проте не наказує повну відмову (Втор. 14,22-27; Мат. 11,15-19; 1 Тим. 5,23).

Привертає увагу значна кількість вина, яке зробив Ісус, – це в межах 420-600 літрів. У цей момент прихильники “соку” стверджують, що, інакше Ісус своїм чудом оп’янив би всіх весільних гостей. Це перестає бути проблемою, якщо врахувати, що весільні бенкети в той час і в тому середовищі тривали кілька днів, і навіть тиждень, а на весілля запрошували часто цілі села або більшість жителів невеликих містечок. У цій ситуації звинувачення  що Ісус “оп’янив весільних гостей”, звучить досить безглуздо – хоч  в цьому звинувачували Його фарисеї (пор. Мат. 11,19).

5. Чому слугувало чудо, вчинене Ісусом в Кані Галілейській?  

Ів. 2,11 Такий початок чудес зробив Ісус у Кані Галилейській, виявивши славу Свою; і Його учні повірили в Нього.

6. Яка була головна ціль, звершуваних Ісусом, чудес? 

Дії 10,37-38 Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван, про Ісуса з Назарета: як помазав Його Бог Духом Святим і силою, і Він ходив, роблячи добро й оздоровлюючи всіх поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним!

Урок 5 – 30 cічня. РЕВНІСТЬ ІСУСА ЗА БОЖИЙ ДІМ

Пров. текст – Мат. 21,13 І сказав їм: дім Мій домом молитви назветься; а ви зробили його вертепом розбійників.

1. Куди пішов Ісус з нагоди свята Пасхи?  

Ів. 2,13; пор. Втор. 16,16 Та наближалася юдейська Пасха, і Ісус прийшов у Єрусалим; Нехай кожний твій мужчина з’являється перед Господом, своїм Богом, на місці, яке обере Господь, тричі на рік: на свято Опрісноків, на свято Тижнів і на свято Шатер. Не з’являйся перед Господом, своїм Богом, з порожніми руками.

2. Яку картину Він побачив у дворі храму? 

Ів. 2,14 І побачив у храмі тих, які продають овець, волів і голубів, і сидять міняльники грошей.

3. Як повівся в цій ситуації Господь?  

Ів. 2,15-16; пор. Лук. 2,49 Зробивши бича з мотузків, Він вигнав усіх із храму, овець і волів, розсипав гроші у міняльників, а столи поперевертав. А тим, які продавали голубів, сказав: Заберіть їх звідси! Не робіть дому Мого Отця домом торгівлі! Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?

4.Яке пророцтво передбачало цю подію? 

Ів. 2,17; пор. Пс. 69,8-10 Згадали Його учні, що написано: Ревність до Твого дому з’їдає Мене! Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє. Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї. Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене.

5. Який з цього приводу виник діалог між Ісусом і фарисеями? 

Ів. 2,18-22; пор. 1Кор. 1,18-25 У відповідь на це юдеї запитали Його: Яку ознаку покажеш нам, що таке Ти робиш? Відповів Ісус і сказав їм: Зруйнуйте цей храм, – і за три дні Я підніму його. Тоді юдеї сказали: Сорок шість років будувався цей храм, а Ти за три дні піднімеш його? Він же говорив про храм Свого тіла. Коли Він воскрес із мертвих, то згадали Його учні, що Він це говорив, – тож повірили і в Писання, і в сказані Ісусом слова; Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це – Божа сила. Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину! Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість цього світу Бог не обернув на безумство? Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді. Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості. Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв – це спокуса, а для греків – безумство. А саме для покликаних – і юдеїв, і греків – Христа, Божу силу й Божу премудрість. Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Примітка: Юдеї постійно вимагали від Ісуса знамення. І хоча знали, що Він робить безліч чудесних зцілень та інших вражаючих речей, для них цього було недостатньо. Тому Він сказав їм те, чого тоді не розуміли навіть учні: «Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я підніму його». Написавши свою Євангелію тоді, коли вже повною мірою були зрозумілі слова Ісуса, Іван додає: «Він же говорив про храм Свого тіла» (в. 21). Таким чином, останнім знаком, який Ісус дав людям, була його жертва; смерть, до якої привели старійшини Ізраїлю, а потім Його славне Воскресіння. Це і було зруйнуванням та відродженням храму Його Тіла. Так само Він відповів юдеям, які з іншого приводу знову вимагали від нього знаку: «А Він у відповідь їм сказав: Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, та ознаки не буде дано йому, хіба лише ознака пророка Йони.  Адже так, як Йона був у череві кита три дні й три ночі, так буде Син Людський у серці землі три дні й три ночі» (Мат. 12,39-40).

6. Як чудеса Ісуса вплинули на багатьох євреїв? 

Ів. 2,23 А коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, то багато людей, побачивши ті чудеса, які Він творив, повірили в Його Ім’я.

7. Як Ісус Христос ставився до деяких людей?  

Ів. 2,24-25 Сам же Ісус не звірявся їм, бо Сам знав усе і не мав потреби, щоби хтось свідчив про людину, адже Сам знав, що було в людині.

Урок 6 – 6 лютого. НАРОДЖЕННЯ ВІД ВОДИ І ДУХА

Пров. текст – Тит. 3,5 Він нас спас не з причини праведних учинків, які ми вчинили, але зі Своєї милості через купіль відродження та оновлення Святим Духом

1. Хто приходив до Ісуса вночі? Що ми знаємо про цю людину? 

Ів. 3,1; 7,28-32.44-51; 19,38-41 Був один чоловік із фарисеїв на ім’я Никодим, старійшина юдейський; Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від Себе, але правдивим є Той, Хто послав Мене, Котрого ви не знаєте.  Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав! Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час. Багато людей повірили в Нього і казали: Коли прийде Христос, хіба Він буде робити більші чудеса від тих, які Цей зробив? Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про Нього. І послали фарисеї та первосвященики своїх слуг, щоб вони схопили Його… Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук. Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: Чому ви не привели Його? Слуги відповіли: Ніколи ще жодна людина не говорила так, [як Цей Чоловік]. Тоді фарисеї їм відповіли: Чи й ви також обмануті? Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього? Але цей народ, який не знає Закону, — проклятий він! Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них: Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить? Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, оскільки боявся юдеїв, — попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло. Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літрів. Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв. На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.

2. Які знаменні слова вимовив Никодим?  

Ів. 3,2; пор. Мат. 22,16; Ів. 9,16 Він прийшов до Ісуса вночі й сказав Йому: Равві, знаємо, що Ти прийшов від Бога як Учитель, бо ніхто не може робити таких чудес, які Ти робиш, коли би Бог не був з ним; І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей. Деякі з фарисеїв говорили: Ця Людина не є від Бога, бо не дотримується суботи. Інші ж казали: Як може грішна людина робити такі чудеса? І виник між ними поділ.

3. Яку умову поставив Ісус Никодиму і всім бажаючим опинитися в Царстві Божому?  

Ів. 3,3; пор. 1Пет. 1,23; Мат. 18,3; Еф. 5,26 У відповідь Ісус сказав йому: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!; Бо відроджені ви не з тлінного насіння, а з нетлінного, — живим Божим Словом, що перебуває вічно; Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне; Щоб її освятити, очистивши купіллю води в слові.

4. Про що подумав Никодим? Що на те відповів Ісус? 

Ів. 3,4-9 А Никодим Йому каже: Як може людина, будучи старою, народитися? Чи може вона вдруге увійти в утробу своєї матері й народитися? Ісус відповів: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться від води й Духа, не може увійти до Божого Царства! Народжене від тіла є тілом, а народжене від Духа є духом. Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори. Вітер віє, де хоче, і ти чуєш його шум, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так буває з кожним, хто народжений від Духа. Відповів Никодим і сказав Йому: Як може це статися?

5. Що отримує людина в момент новонародження?  

2Пет. 1,4; 1 Ів. 3,1 Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі; Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І такими ми є.

Примітка: Через новонародження віруюча людина стає “учасником божественної природи” (2 Пет. 1,4). Тобто Бог здійснює внутрішнє, глибоке перетворення серця і розуму –дає нові, чисті думки, прищеплює в серці нові, благородні бажання і дає сили боротися зі злом! Завдяки цьому Божі діти уподібнюються до свого Небесного Отця! Обіцянка такого ґрунтовного перетворення міститься і в пророцтві Єремії (31,31-34).

6. У чому проявилася духовна убогість вчителів Ізраїлю?  

Ів. 3,10-12 Ісус у відповідь промовив до нього: Ти — учитель Ізраїля, і не знаєш цього?  Знову й знову запевняю тебе, що ми говоримо про те, що знаємо, і про те, що бачили, свідчимо, — та нашого свідчення ви не приймаєте. Якщо про земне Я сказав вам, і ви не вірите, то як повірите, якщо скажу вам про небесне?

7. Що було їх головною турботою?  

Ів. 11,47-48 Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам робити? Адже Ця Людина робить багато чудес! Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і народ!

Урок 7 – 13 лютого .ТАК БОГ ПОЛЮБИВ СВІТ

Пров. текст – 1 Ів. 4,9 Божа любов до нас виявилася в тому, що Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми через Нього жили.

1. Що сказав про себе Ісус у розмові з Никодимом?  

Ів. 3,13; пор. Еф. 4,8-10; Пр. 30,4 Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, Хто зійшов з неба: Син Людський; Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям. А що означає «піднявшись», як не те, що раніше Він зійшов до найнижчих місць землі? Хто зійшов, Той і піднявся вище від небес, щоб наповнити все; Хто піднімався на небо і сходив? хто зібрав вітер у пригорщі свої? хто зав’язав воду в одяг? хто поставив усі межі землі? яке ім’я йому? і яке ім’я синові його? чи знаєш?

2. Яка подія з часу поневірянь ізраїльтян по пустелі віщувала розп’яття Сина Людського? 

Ів. 3,14-15; пор. Чис. 21,8-9; Ів. 8,28; 12,32-34 Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський,  щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав вічне життя; А Господь сказав Мойсеєві: Зроби собі змія і вистав його на жердині як знак. І буде, що коли вкусить змій людину, то кожний вкушений, поглянувши на нього, житиме. І Мойсей зробив мідного змія, і встановив його на жердині як знак; і було, коли змій кусав людину, а та подивилася на мідного змія, то залишалася живою; Тому Ісус їм сказав: Коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що від Себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене Мій Отець, — те й говорю; Я буду піднятий від землі, то притягну всіх до Себе! Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти. А з юрби Йому відповіли: Ми чули із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Людський має бути піднятий. Хто Цей Син Людський?

3. Від чого залежить наше вічне життя?  

Ів. 3,16; пор. 20,31; Рим. 5,8 Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне; А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я; Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками; 

4. З якою метою Син Божий прийшов на Землю?  

Ів. 3,17; 12,47; 1 Ів. 3,8 Адже не послав Бог Свого Сина у світ, щоб судити світ, але щоби через Нього спасти світ; Якщо хто почує Мої слова і не зберігатиме, Я його не суджу, бо Я не прийшов, аби судити світ, але щоб спасти світ; Хто чинить гріх, той від диявола, адже диявол грішить від початку. Тому з’явився Божий Син, щоби знищити діла диявола.

5. Від чого захищає віра в ім’я Єдинородного Сина Божого? 

Ів. 3,18.36; 5,24; 6,40 Хто вірить у Нього, не буде засуджений, а хто не вірить, той уже засуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина. Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірить, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому; Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя; Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня.

Примітка: Насправді колись “ми всі маємо з’явитися  перед судовим престолом Христа” (2 Кор. 5,10), проте не всі з однією метою. Описуючи день Останнього Суду (Мат. 25,31-46), Ісус Христос чітко сказав, що одні опиняться там для того, щоб з вуст Господа почути запрошення увійти в Царство Боже, а інші – щоб бути судимими і відкинутими назавжди! Про це знав апостол Павло, який в цитованому тексті (2 Кор. 5,10) стверджує, що перед Христом постануть всі люди, «щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло»!

6. Яким чином вже сьогодні люди судять себе – для Божого Царства або для вічної загибелі? 

Ів. 3,19; пор. Ів. 5,24; 8,12; 12,48 Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо їхні діла були погані; Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя; Тоді Ісус знову промовляв до них, кажучи: Я — Світло для світу! Хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме Світло життя; Хто відрікається від Мене і не приймає Моїх слів, той має свого суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його останнього дняє.

Примітка: У Книзі Об’явлення 14,6-7, символічно показана всесвітня хода Євангелії спасіння. “Ангел”, який є символом всіх проповідників Євангелія, проголошуючи Божу благодать, оголошує, що настав час Божого суду! Це і є Суд Євангелія, коли люди судять самі себе, роблячи вибір – або до вічного життя або до вічної загибелі!

7. Як можемо розпізнати “прагнення до світла” або ж “ненависть” до нього? 

Ів. 3,20-21; пор. Еф 5,8-13 Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби його вчинки не були осуджені, тому що вони погані. А хто чинить правду, той іде до світла, щоб виявилися його діла, бо зроблені вони в Бозі!; Бо ви були колись темрявою, а тепер є світлом у Господі. Поводьтеся, як діти світла. Адже плід світла – в усякій доброті, праведності й правді. Досліджуйте те, що до вподоби Богові, і не ставайте спільниками в неплідних ділах темряви, а краще їх викривайте. Адже про те, що вони таємно роблять, соромно навіть говорити. Усе, що засуджується, виявляється світлом.

Урок 8 – 20 лютого .«ЙОМУ НАЛЕЖИТЬ ЗРОСТАТИ»

Пров. текст – Мар. 1,7 І він проповідував, кажучи: Слідом за мною йде сильніший за мене, Якому я не достойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його взуття.

1. Які біблійні тексти свідчать про те, що в певний період Іван Христитель та Ісус, хоч і окремо, все ж діяли одночасно?  

Ів. 3,22-24; пор. Ів. 4,1-2 Після цього Ісус з учнями прийшов в Юдею і там перебував з ними та хрестив. Іван також хрестив у Еноні, що поблизу Салима, бо там було багато води; люди приходили й хрестилися, бо Іван ще не був укинутий до в’язниці; Як тільки Ісус дізнався, що фарисеї почули, що Він збирає та хрестить більше учнів, ніж Іван, — хоч Сам Ісус не хрестив, а лише Його учні.

2. З якими сумнівами прийшли до Івана його учні?  

Ів. 3,25-26 Якось виникла суперечка між Івановими учнями та юдеями щодо очищення. Прийшли вони до Івана і сказали йому: Равві, Той, Хто був з тобою на тому боці Йордану, про Кого ти засвідчив, хрестить і всі йдуть до Нього!

3. Як Іван пояснив своїм учням, що Ісус є Кимось особливим та здійснює унікальне й неповторне служіння? 

Ів. 3,27; пор. Євр. 5,1-10 Іван у відповідь сказав: Людина не може нічого приймати, якщо не буде дано їй з неба; Оскільки кожний первосвященик, який вибирається з-поміж людей, настановляється для людей у Божих справах, аби приносити дари та жертви за гріхи, щоб міг співчувати необізнаним і тим, які заблукали, адже й сам оточений неміччю, – і тому він повинен як за людей, так і за себе приносити жертви за гріхи. Та ніхто сам по собі не приймає честі, а тільки тоді, коли покликаний Богом, – як Аарон. Так і Христос не Сам Себе прославив, аби стати Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: Ти – Мій Син, Я сьогодні породив Тебе. І в іншому місці говорить: Ти – Священик навіки, за чином Мелхиседека. Він, перебуваючи у Своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, Хто може спасти Його від смерті, і був вислуханий за благочестя; хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав. Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний, – і Бог назвав Його Первосвящеником за чином Мелхиседека.

4. Що Іван зі скромністю говорив про себе та свою місію? 

Ів. 3,28-30 Ви самі мені свідчите про те, що я казав: Я не Христос, а лише посланий перед Ним. Хто має молоду, є молодим, а друг молодого, стоячи поряд і слухаючи його, радіє від голосу молодого. Оце і є моя радість, вона тепер сповнилася. Йому належить зростати, а мені – меншати.

Примітка: Жодна людина не може отримати більше, ніж дав їй Бог. Іван розумів, що якщо новий учитель фокусує увагу більшої кількості людей і набуває більше послідовників, то це відбувається не тому, що він краде їх у нього, а тому, що цих людей дав йому Бог. Скільки образ, заздрості й гіркоти ми могли б уникнути, якби пам’ятали, що успіх інших людей дарований їм Богом, якби ми були готові погодитися з цим Божественним задумом!

5. Яка є різниця між, хоч би й найвидатнішою і найпобожнішою, людиною та Ісусом Христом?  

Ів. 3,31-33; пор. Фил. 2,5-8 Хто приходить згори, Той над усіма. Хто із землі, той земний і по-земному говорить. Хто приходить з неба, Той над усіма. Те, що Він побачив і почув, про це і свідчить; але Його свідчення ніхто не приймає. Хто ж прийняв Його свідчення, той підтвердив, що Бог правдивий; Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі. Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина; Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної.

6. Отець, пославши Свого Сина у світ, чим Його зміцнив та вповноважив? 

Ів. 3,34-35 Бо Кого Бог послав, Той говорить Божі слова, тому що Бог дає Духа без міри. Отець любить Сина і передав усе в Його руки

7. Наскільки важливою для нас є віра в Сина? 

Ів. 3,36 Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірить, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому.

Урок 9 – 27 лютого. ВОДА ВІЧНОГО ЖИТТЯ

Пров. текст – Ів. 7,38 Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.

1. Що зробив Ісус, довідавшись про інтриги фарисеїв?  

Ів. 4,1-3 Як тільки Ісус дізнався, що фарисеї почули, що Він збирає та хрестить більше учнів, ніж Іван, —  хоч Сам Ісус не хрестив, а лише Його учні, —  то Він залишив Юдею і знову пішов до Галилеї

2. Через яку область проходила дорога і де Він зупинився?  

Ів. 4,4-6.8 Потрібно Йому було перейти через Самарію. Він приходить до самарійського міста, що називається Сихар, поблизу поля, яке Яків дав своєму синові Йосифові. Була там криниця Якова. Ісус, втомившись з дороги, сів отак біля криниці. Було десь близько шостої години. Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі.

3. Хто прийшов у колодязя і що попросив Ісус?  

Ів. 4,7 Приходить жінка із Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай Мені напитися!

Примітка: Ісус тут руйнує бар’єри упереджень. У той момент, коли Він звернувся до самарянки, суперечка між євреями і самарянами мала вже майже 400-річну історію, але все ще була такою ж запеклою, як і на початку… Він  також руйнує й інші бар’єри. Самарянка була жінкою, а скрупульозні равини забороняли вчителям публічно навіть вітатись з жінками. За межами свого дому равину заборонялося спілкуватись навіть з власною дружиною чи дочкою. Равин, якого бачили, що він розмовляв з жінкою в громадському місці, втрачав свою репутацію. З іншого боку, Ісус говорить з жінкою, у якої, крім того, ще й погана репутація. Вся ця історія, пише У. Барклі, для єврея є найбільш вражаючою: ось Син Божий стомлений і спрагнений. Найсвятіший з людей, з розумінням вислуховує сумну історію жінки. Тут Ісус ламає бар’єри націоналізму і ортодоксальних юдейських звичаїв. Тут Він поклав початок євангельському універсалізму. Господь полюбив цей світ не в теорії, а на практиці!

4. Чому це прохання було прийнято з таким подивом? 

Ів. 4,9 Тоді жінка-самарійка промовила до Нього: Як Ти, будучи юдеєм, просиш пити у мене, коли я — жінкасамарійка? Адже юдеї не спілкуються із самарійцями!

5. Яка розмова відбулася між Ісусом і самарянкою? 

Ів. 4,10-12 Ісус у відповідь сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! — ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води. Каже йому жінка: Пане, Ти не маєш відра, а криниця глибока, звідки маєш живу воду? Хіба Ти більший за нашого батька Якова, який дав нам криницю: і сам з неї пив, і сини його, і худоба його?

6. Що сказав Ісус про “воду”, яку Він міг дати цій жінці і всім бажаючим?  

Ів. 4,13-14; пор. Ів. 6,35; 7,37-39 У відповідь Ісус сказав їй: Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову,  а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне; Сказав їм Ісус: Я – хліб життя! Хто приходить до Мене, – не буде голодувати, і хто вірить у Мене, – ніколи не буде спраглим; Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є. Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть. Це Він сказав про Духа, Якого мали одержати ті, котрі повірили в Нього. Але Духа ще не було, бо Ісус ще не був прославлений.

7. Чи зрозуміла жінка Господні слова?

Ів. 4,15 Каже Йому жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати!

Урок 10 – 6 березня. ПОКЛОНІННЯ В ДУСІ І ПРАВДІ

Пров. текст – Фил. 3,3: Адже обрізання — це ми, які поклоняємося Богові духом і хвалимося Ісусом Христом, і не покладаємо надію на тіло.

1. Як Ісус скерував розмову з самарянкою, щоб привернути її увагу до духовних питань?  

Ів. 4,16-19: Говорить їй Ісус: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди. У відповідь жінка сказала Йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка, бо п’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала. Каже жінка Йому: Пане, я бачу, що Ти — Пророк.

2. Що вказує на те, що самарянка і раніше цікавилася релігійними справами? 

Ів. 4,20: Наші предки поклонялися на цій горі, а ви кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно поклонятися.

3. Що сказав Ісус про поклоніння самарян? 

Ів. 4,22; пор. Рим. 9,1-5: Ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте; ми ж поклоняємося Тому, Кого знаємо, бо спасіння від юдеїв; Істину кажу в Христі, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Дусі Святому: я маю великий смуток і безупинний біль у своєму серці! Адже я бажав би сам бути відлученим від Христа задля моїх братів, моїх рідних за тілом, тобто ізраїльтян, яким належить синівство, слава, завіти, законодавство, служіння й обітниці. Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, Який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь.

Примітка: Самаряни збудували на горі Гарізім копію Єрусалимського храму і там здійснювали культ Яхве. Однак Бог так і не визнав цей храм, не поселив у ньому Шекіну – хмару присутності. Ісус однозначно відкинув самарянське поклоніння, заявивши “що “спасіння від юдеїв”, а “самаряни поклоняються тому, чого не знають”.

4. Яку важливу істину Він озвучив? 

Ів. 4,21.23-24: Ісус промовив до неї: Жінко, вір Мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятися Отцеві; Але надходить час, — і вже тепер він є, — коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає Собі таких поклонників. Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині.

Примітка: Період Старого Завіту, заснований на системі жертвопринесень в Єрусалимському храмі, поволі закінчувався. Справжня жертва – “Агнець, що взяв на Себе гріхи світу” (Ів. 1,29) – вже була на Землі! Під час Його смерті на Голгофі, Храмова завіса, що відділяла “Святе” від “Святого святих” була розірвана “зверху вниз” (Мат. 27,50-51). У цей момент сталося те, про що Ісус говорив юдеям: «Ось, залишається вам ваш дім порожнім» (Мат. 23,38)! І саме на цю подію та її наслідки Господь Ісус звернув увагу самарянки.

5. У що вірила та чого сподівалась Самарянка? 

Ів. 4,25: Відказує Йому жінка: Знаю, що прийде Месія, Який називається Христос; коли Він прийде, то сповістить нам усе!

6. Що відкрив їй Ісус?  

Ів. 4,26; пор. Ів. 9,1.35-37; Мар. 14,60-62: Каже їй Ісус: Це Я — Той, Хто говорить з тобою!; Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав йому: Чи віриш ти в Сина Людського? Той у відповідь сказав: А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього? Ісус сказав йому: І ти Його бачив, оце Він говорить з тобою; Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать? Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного? А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!

7. Що зробила самарянка і які були того наслідки?  

Ів. 4,27-30: І тоді надійшли Його учні й дивувалися, що Він розмовляв із жінкою. Однак ніхто з них не спитав: Чого хочеш? — або: Чому розмовляєш з нею? А жінка залишила своє відро, пішла до міста й каже людям: Ходіть і подивіться на Чоловіка, Який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос? Вони вийшли з міста й пішли до Нього.

Урок 11 – 13 березня. СПРАВЖНЯ ЇЖА

Пров. текст – Ів. 6,27: Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!

1. До чого учні спонукали Ісуса, якою була Його відповідь?  

Ів. 4,31-32: Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж! Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте.

2. Про що подумали учні, яким було Його пояснення? 

Ів. 4,33-34; пор. Ів. 5,30; 6,27: Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти? Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу; Не можу Я Сам від Себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, — Отця; Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!

3. Що Ісус говорив про велику місіонерську роботу, яку необхідно виконати до закінчення часу?  

Ів. 4,35; пор. Мат. 9,37-38: Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив; Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало. Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.

4. У чому підтверджується прислів’я “один сіє, а інший збирає”? Хто були сіячі, а хто женці? 

Ів. 4,36-38: Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне. Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне. Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю!

Примітка: “Він каже учням, що вони будуть збирати урожай, над яким не працювали. Він має при цьому на увазі, що це Він на хресті посіє насіння любові і Божої сили, і що настане час, коли учні Його вийдуть у світ збирати урожай, який Він посіяв своїм життям і смертю. Він говорить учням, що настане час, коли вони будуть сіяти, а інші будуть збирати урожай. Буде час, коли християнська церква пошле у світ своїх євангелістів, мандрівних проповідників. Вони ніколи не побачать жнив: деякі з них помруть, як мученики, але кров мучеників буде насінням Церкви. Він ніби говорить їм: “Коли – небудь і ви будете працювати і не будете бачити плодів вашої праці; ви будете сіяти і підете з арени перш, ніж можна буде жнивувати. Але ніколи не бійтеся! Не сумуйте! Посів не марний; насіння не витрачене даремно! Інші побачать жнива, які вам не дано буде бачити” (В. Барклі, Єв. від Івана, ст. 229.230).

5. Яким був результат місії самарянки? 

Ів. 4,39: Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила.

6. Як самаряни сприйняли Ісуса?  

Ів. 4,40-41; пор. Лук. 9,52-56: Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні. Значно більше повірило через Його слово; І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю. А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима. І, побачивши це, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх так, як зробив Ілля? Та, повернувшись до них, Він заборонив їм і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх. І Він пішов до іншого села.

Примітка: Якби раніше Ісус пристав на пропозицію учнів (Лук. 9,52-56), у жителів цього самарянського села не було би можливості почути Господа й увірувати в Нього!

7. Що у підсумку зміцнило їх у переконанні, що Ісус є Месія?  

Ів. 4,42: Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він — справжній Спаситель світу, Христос.

Урок 12 – 20 березня ДРУГЕ ЧУДО В КАНІ

Пров. текст – Ів. 20,29: Каже йому Ісус: Тому що ти побачив Мене, ти повірив? Блаженні ті, які не бачили, а повірили!

1. Яке спостереження озвучив Ісус? 

Ів. 4,43-44; пор. Мат. 13,54-58: А через два дні Він вийшов звідти і пішов до Галилеї,  бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині; Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила? Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда? Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все? І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі. І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.

2. Як і чому до Ісуса поставились галілеяни? 

Ів. 4,45; пор. 2,23: Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято; Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.

3. Що сталося в Кані Галілейській? 

Ів. 4,46-47.49: Отож, Ісус знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. У Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав. Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив Його, щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті… Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя!

4. З яким докором звернувся Ісус до оточуючих його людей?

Ів. 4,48; пор. 2,18; 1 Кор. 1,22: А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите! У відповідь на це юдеї запитали Його: Яку ознаку покажеш нам, що таке Ти робиш? Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

5. Як на слова Ісуса Христа відреагував царедворець? 

Ів. 4,50: Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов.

6. Коли він переконався в істинності слів Господа? 

Ів. 4,51-53: Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його і сповістили йому, кажучи, що його син живий. Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка. Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім.

7. Яку роль відграє віра у відносинах з Богом? 

Євр. 11,1.6: Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання… Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.

Примітка: Придворний, що жив в Капернаумі, повинен був пройти 30 км. (така відстань була між Капернаумом та Каною), щоб просити Ісуса про допомогу. Його намір полягав у тому, щоб Ісус пішов з ним у його дім і зцілив вмираючу дитину. Але замість цього вчитель змушує його йти додому, запевняючи, що його син живий. “І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов”. Це ще однин приклад сильної віри, яка була винагороджена!

Урок 13 – 27 березня. ЗЦІЛЕННЯ В СУБОТУ

1. Яку картину описав Іван в 5-му розділі? 

Ів. 5,1-4: Після цього було юдейське свято, і Ісус прийшов у Єрусалим. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що поюдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів. У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, які очікували руху води. Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга.

2. З яким питанням звернувся Ісус до одного з хворих?  

Ів. 5,5-6: Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав. Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим?

3. Які труднощі не міг подолати цей чоловік? 

Ів. 5,7: Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене.

4. Що зробив для нього Ісус того суботнього дня? 

Ів. 5,8-9: Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи! І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити.

5. Як юдеї відреагували на чудо зцілення? 

Ів. 5,10-11: Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль. Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!

Примітка: Слід звернути увагу, що ложе цієї людини було простим килимком, сплетеним з соломи або очерету, який зцілений згорнув в рулон і пішов до себе додому.

6. Чи знав зцілений Ісуса? З яким застереженням звернувся до нього Господь? 

Ів. 5,12-14: Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити? Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці. Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі.

7. Як юдеї відреагували на це чудо? Як захищався Ісус і в що переросло дане протистояння? 

Ів. 5,15-18: Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус. І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу. Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я. Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.

Примітка: Святий день був призначений для близького й тісного спілкування з Богом. Святість суботи полягає не тільки в утриманні від фізичної праці, але насамперед у встановленні з Творцем цілющого і зміцнюючого контакту. Саме цим даром Бог наділяє своїх дітей в суботу, і саме в цьому сенсі слід розуміти слова Ісуса: „Отець Мій досі працює, і я теж працюю”. Коли припиняється щоденна турбота, більшою мірою, ніж в будь-який інший день, ми можемо задовольняти свої духовні потреби. Думка юдеїв про те, що Ісус, називаючи себе Сином Божим, вважав себе “рівним Богу”, звичайно була хибною. Сам Ісус ясно вчив, що Його Батько є більшим за Нього (Ів. 14,28) і, що Він єдиний істинний Бог (Ів. 17,3). Цю істину знали й неодноразово повторювали апостоли (див. 1 Кор. 8,6; 15,27-28; 1 Тим. 1,17; 6,16).

Урок 14 – 3 квітня. ВЛАДА СИНА БОЖОГО

Пров. текст – Ів. 3,18: Хто вірить у Нього, не буде засуджений, а хто не вірить, той уже засуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина.

1. Який зв’язок існує між єдиним Богом Отцем і Сином Божим Ісусом Христом? Наскільки глибока залежність Сина від Батька? 
Ів. 5,19-20; пор. 8,26-29: У відповідь Ісус говорив їм: Знову й знову запевняю вас: Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить. Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися. Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, Хто послав Мене, є правдивий, і Я світові те кажу, що від Нього почув. Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. Тому Ісус їм сказав: Коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що від Себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене Отець, — те й говорю. Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!

2. Якою силою володіють Отець і Син? 
Ів. 5,21; пор. Рим. 4,17: Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє; як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

3. Яку владу Отець дав Синові?  
Ів. 5,22-23.27; пор. Дії 10,42; 17,31: Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові,  щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав; І дав Йому владу суд чинити, бо він є Сином Людським. І Він наказав нам проповідувати народові та засвідчити, що Він призначений Богом Суддя живих і мертвих; Він визначив день, коли має справедливо судити цілий світ через Мужа, Якого настановив, даючи віру всім, воскресивши Його з мертвих! 
Примітка: Коли мова про судову владу Ісуса Христа, то ми повинні пам’ятати, що, хоча Він вже її має, однак повністю проявить її тільки в останній день, коли перед Ним постануть всі люди (Мат. 25,31-46; Дії 17,31; 2 Кор. 5,10). У період Божої благодаті, Божі суди, окрім особливих випадків, не здійснюються (пор. Дії 12,1-4.18-23); Отець не судить нікого (Ів. 5,22;), також Син не здійснює функції судді (Ів. 12,47). Зараз відбувається лише Суд Євангелії, коли кожна людина судить себе сама, на основі свого ставлення до Євангелії (Ів. 3,18; 5,24). Коли пройде час Божої благодаті, тоді відбудеться Остаточний Суд (Ів. 12,48).

4. Яку певність мають ті, хто приймає Ісуса й довіряє Його слову?  
Ів. 5,24; 8,51: Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя; Знову й знову запевняю вас, що коли хто збереже Моє слово, не побачить смерті повік!

5. Що отримав Ісус від Отця, і коли Він скористається цією владою?  
Ів. 5,25-26.28-29; пор. Об. 1,17-18: Знову й знову запевняю вас, що надходить час, — і він вже є, — коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.  Бо як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя. Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос; і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, — у воскресіння суду; І коли я Його побачив, то впав Йому до ніг, наче мертвий. А Він поклав Свою правицю на мене, та й промовив: Не бійся! Я — Перший і Останній, і Живий. І був Я мертвий, і ось Я живий навіки-віків. Я маю ключі від смерті й від аду.

6. Як справедливо Ісус оцінював кожну справу?  
Ів. 5,30; пор. Іс. 11,1-5: Не можу Я Сам від Себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, — Отця; І вийде паросток від кореня Ієссеєвого, і гілка виросте від кореня його; і спочине на ньому Дух Господній, дух премудрости і розуму, дух ради і кріпкости, дух вíдання і благочестя; і страхом Господнім сповниться, і буде судити не за поглядом очей Своїх, і не за слухом вух Своїх вирішувати діла. Він буде судити бідних за правдою, і діла страдників землі вирішувати за істиною; і жезлом уст Своїх уразить землю, і духом уст Своїх уб’є нечестивого. І буде опоясанням стегон Його правда, і опоясанням крижів Його — істина.

7. Яку ревність мав Ісус? Що є підставою Його суду? 

Пс. 40,7-11: Жертви і приношення Ти не схотів, але Ти приготовив мені [тіло]. Всепалення і жертви за гріх Ти не забажав. Тоді я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про мене: Боже мій, я забажав виконати Твою волю і Твій закон у глибині мого серця.

Урок 15 – 10 квітня. ТОЙ, ХТО СВІДЧИТЬ ПРО ІСУСА

Пров. текст – 1 Ів. 5,9: Коли ми приймаємо людське свідчення, то свідчення Боже є більшим. Адже це — свідчення Бога, Який засвідчив про Свого Сина.

1. Хто першим вказав на Ісуса, як на Спасителя людства?  
Ів. 1,29-34; Лук. 3,21-22: Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу! Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене. Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві! І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому. Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим. І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син; Сталося ж, коли хрестився весь народ, і коли Ісус, також хрестившись, молився, — розкрилися небеса, і Дух Святий у тілесному вигляді, як голуб, зійшов на Нього, і почувся голос із неба: Ти — Мій Улюблений Син, у Тобі Моє вподобання.

2. Хто проголосив Його Месією?  
Ів. 5,33-35: Ви посилали до Івана, і він засвідчив істину. Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні. Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися від його світла на якийсь час.

3. Які два свідчення є найбільш переконливими? 

Ів. 5,36-37: Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Івана, адже діла, які Мені доручив Отець, щоб Я їх довершив, — ті діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. І Сам Отець, Який послав Мене, засвідчив про Мене.
Примітка: Те, що робив Ісус і як говорив, свідчило про Його небесну місію. Однак найважливіше свідчення про Сина дав Бог Отець, починаючи з хрещення в Йордані (Мат. 3,16-17).

4. З якими гіркими словами звернувся Ісус до юдеїв? 
Ів. 5,38-42: Не маєте Його слова, яке перебувало б у вас, тому що не вірите Тому, Кого Він послав. Дослідіть Писання! Адже ви думаєте через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. Слави від людей Я не приймаю, але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі.

5. Що ще Він сказав їм? 
Ів. 5,43: Я прийшов у Ім’я Мого Отця, — і ви не приймаєте Мене. Якщо ж інший прийде у своє ім’я, того приймете. 

6. Хто, за словами Ісуса, звинувачував ізраїльтян перед Богом?  
Ів. 5,44-45: Як ви можете повірити, коли приймаєте одне від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, — не шукаєте? Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви надієтеся.

7. Про кого писав і на кого вказував Мойсей, коли сповістив про пришестя Месії? 
Ів. 5,46-47: Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він написав про Мене. Якщо ж ви не вірите його Писанням, то як ви повірите Моїм словам?

Урок 16 – 17 квітня. ЧУДОВЕ РОЗМНОЖЕННЯ ХЛІБА

Пров. текст – Мар. 6,34: Вийшовши, Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, і почав їх багато навчати.

1. Як євангелист Іван описує один із земних днів Ісуса Христа? 
Ів. 6,1-3: Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї. І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими. Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями. 

2. З яким питанням звернувся Ісус до Пилипа? 
Ів. 6,5-6: Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли? Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити.

3. Як учні намагались вирішити виниклу потребу? 
Ів. 6,7-9: Відповів йому Филип: На двісті динаріїв хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав. Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат СимонаПетра: Тут є один хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?
Примітка: світ був би позбавлений одного великого і яскравого дива, якби хлопчик відмовився прийти, або якби він пожалів віддати свій хліб і рибу. Це велика істина, що Богу потрібно те, що ми можемо принести йому. Можливо у нас мало грошей, але Йому потрібно саме те, що у нас є. Навіть дуже мало стає в руках Ісуса чимось великим.

4. Скільки людей знаходилося на цьому місці? 
Ів. 6,10: Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.

5. Що зробив Ісус? 
Ів. 6,11: Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав учням; учні ж — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.

6. Чи хто-небудь залишився голодним того дня? 
Ів. 6,12-13: Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало. Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.

7. До якого висновку прийшли люди, які стали учасниками цього дива? Що вони хотіли зробити і як повівся Ісус? 
Ів. 6,14-15: Тоді люди, побачивши чудо, яке Ісус учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ. А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору.

Урок 17 – 24 квітня. ЇЖА, ЯКА НЕ ГИНЕ

Пров. текст – Ів. 4,34: Каже їм Ісус: Моя пожива – чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу.

1. Куди вирушили учні Ісуса і в якому стані знаходилося тоді Галілейське море? 
Ів. 6,16-18: З настанням вечора Його учні спустилися до моря,  увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них; море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.

2. Що їх налякало в певний момент? 
Ів. 6,19: Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій, то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.

3. Як Ісус заспокоїв їх? 
Ів. 6,20-21; пор. Мат. 14,24-27: Він же каже їм: Це Я, не бійтеся! Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували; Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю.  А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали. Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!

4. Яке відкриття зробили вранці люди, яких Ісус нагодував напередодні ввечері? 
Ів. 6,22-25: Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім того одного, до якого ввійшли Його учні, і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні. Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу. Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?

5. З яким докором звернувся до них Ісус? 
Ів. 6,26-27: У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися. Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!
Примітка: Шукачі Ісуса цікавилися тільки заспокоєнням фізичного голоду. Напередодні вони отримали щедру їжу і наступного дня хотіли ще. Але є ще й інші голодні люди, голод яких може вгамувати тільки Ісус Христос. Це жага істини – і тільки Він може дати людині цю поживу; голод життя – і тільки Він може дати життя, і це життя з надміром; це голод любові, – і тільки Ісус може подарувати людині любов, яка здолає і гріх, і навіть смерть. Тільки Ісус здатний вгамувати голод людського серця і людської душі!

6. Про що його запитали? 
Ів. 6,28; пор. Мат. 19,16: Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла? І ось один, підійшовши, сказав Йому: Учителю добрий, що доброго я маю робити, аби мати вічне життя?

7. Що відповів їм Ісус?  
Ів. 6,29; пор. 1 Ів. 3,23: У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав; І це Його заповідь, щоб ми повірили в Ім’я Його Сина Ісуса Христа, і любили одне одного, як Він нам заповів.

Урок 18 – 1 травня. ХЛІБ З НЕБА

Пров. текст – Ів. 6,5: Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли?

1. Що вимагали від Ісуса юдеї і як мотивували свою вимогу? 
Ів. 6,30-31: Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти!

2. Що на це відповів Ісус?  
Ів. 6,32-33: А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба, бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя.

3. Якою була реакція слухачів Ісуса і що Він відповів їм на це? 
Ів. 6,34-36: Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб! Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим. Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите.

4. Наскільки ми спокійні в обіймах Ісуса? 
Ів. 6,37-39: Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть, бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав. А воля Того, Хто Мене послав, є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня.
Примітка: Ісус запевняє своїх послідовників про свою доброту, турботу і допомогу, яка запевнить їм вічне спасіння. Довіряючи Його словам, ми можемо бути впевнені, що Він постійно стежить за тим, щоб диявол і люди, якими володіє диявол, не вирвали нас з Його руки! Ісус не обіцяє нам повної безпеки і захисту від труднощів і загроз повсякденності, так само як не гарантує захист життя і фізичного здоров’я, які в будь-який момент можуть опинитися під загрозою. Може трапитися так, що через вірність Богу, ми піддаємося гонінням і навіть смерті. Якби так сталося, пам’ятаймо, що для віруючого страждання чи смерть за вірність Богу – це перемога: “віруючий в Мене, хоча б і помер, буде жити!”

5. Якою є воля Отця?
Ів. 6,40: Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня.
Примітка: Бог не хоче смерті грішника, але щоб він покаявся і жив (Єз. 18,21-23; 1 Тим. 2,1-4). Саме для того Ісус зійшов з небес, щоб принести жертву за всіх, хто увірує. Беручи з Нього приклад, ми повинні докладати зусилля, щоб рятувати людей, які гинуть у своїх гріхах. У цій справі ми повинні вчитися наполегливості у Ісуса, який, незважаючи на неприязнь і навіть ворожість, з якою Він стикався, послідовно виконував доручене Йому Батьком завдання.

6. Що обурило юдеїв? 
Ів. 6,41-42: Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я – хліб, який зійшов з неба, –  і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер Він каже: Я зійшов з неба?

7. Коли ще юдеї реагували подібним чином?  
Мат. 13,54-58: Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила? Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його – Яків, Йосиф, Симон і Юда? Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все? І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, – хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі. І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.

Урок 19 – 8 травня. ТІЛО І КРОВ ГОСПОДНІ

Пров. текст – Ів. 6,51: Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, яке Я віддам для життя світу!

1. Які люди приходять до Ісуса, слухають Його слова і слідують Його вченню? 

Ів. 6,43-46: У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою. Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, – і Я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене. Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, – Він і бачив Отця.

2. Наскільки важлива віра в Ісуса Христа? 
Ів. 6,47; пор. 5,24; Рим. 3,23-25: Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить у Мене, має вічне життя; Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. Адже всі згрішили й позбавлені Божої слави, але оправдуються даром, Його благодаттю, через викуплення, що в Ісусі Христі. Його Бог дав як жертву примирення в Його крові через віру, щоби показати Свою справедливість у прощенні раніше вчинених гріхів.

3. У якому сенсі тіло Ісуса Христа є “хлібом для світу”?  
Ів. 6,48-51; пор. Мат. 26,26-28: Я – хліб життя! Ваші батьки їли манну в пустелі, – і повмирали. Цей же – хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер. Я – хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє тіло, яке Я віддам для життя світу! Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це – тіло Моє. Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.

4. Чи зрозуміли юдеї слова Господа? 
Ів. 6,52: Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло?

5. Наскільки важливо споживати хліб і вино, тобто символи тіла і крові Спасителя? 
Ів. 6,53-56: А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя. Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє тіло – справжня пожива, а Моя кров – справжній напій. Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому.
Примітка: Вчення Ісуса є однозначним: хто хоче бути врятованим, повинен не лише вірити у рятівну жертву Ісуса, але і споживати хліб – символ Його тіла, і вино – символ Його крові! Це питання повинні серйозно обміркувати не лише ті, хто обмежує це споживання певною, нечисленною, елітарною і привілейованою групою, але також ті члени Церкви, які з приводу різних невирішених конфліктів, не бажаючи бути “винними проти плоті і крові Господньої” (1 Кор 11,27), довго утримуються від споживання хліба і вина!

6. Яка схожість і які відмінності є між манною, якою Бог годував ізраїльтян в пустелі та “хлібом, який зійшов з неба” – Ісусом Христом? 
Ів. 6,57-58: Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки ваші манну їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!

Урок 20 – 15 травня. «ДО КОГО МИ ПІДЕМО?»

1. Що вказує на те, що навіть учні не зрозуміли слів вчителя?  
Ів. 6,59-61: Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі. Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати? Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує?
Примітка: Поведінка учнів Ісуса характерна для людей, які не хочуть приймати і підкорятися Божим вимогам. Вжите в 60 вірші грецьке слово skleros означає: не важко зрозуміти, а важко прийняти, важко переносити. Учні добре знали, про що говорить Ісус, розуміли що Він є тим життям, що зійшло з небес, і яке доступне лише тим, хто прийме Його і беззаперечно підкориться Його вченню. Ми стоїмо тут перед істиною, яка завжди актуальна – люди чинять опір Євангелії не стільки через труднощі розуму в прийнятті Христа, скільки через високі моральні вимоги, що пред’являються їм. Люди відкидають Євангелію не через труднощі в розумінні її принципів, а тому, що Христос являє собою занадто важкий виклик і навіть осуд для їх невідродженого життя. Надто вони повинні були б змінитись, тому вони вважають за краще відхиляти ті заклики, що до них скеровані.

2. Про який факт, для когось сумний і радісний для інших, згадує тут Ісус? 
Ів. 6,62: А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше?

3. Чим є слова Ісуса Христа? 
Ів. 6,63; пор. Євр. 4,12: Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя. Адже Слово Боже — живе і діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця.

4. Що знав Ісус? 
Ів. 6,64-65: Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить. І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від Мого Отця.
Примітка: Бог “хоче, щоб всі люди були спасенні і прийшли до пізнання істини” (1 Тим. 2,4), але, поважаючи вільну волю людини, нікого до цього не змушує. Оскільки “віра – від слухання, а слухання – від слова Божого” (Рим. 10,17), то очевидно, що ті, хто не хоче слухати і не приймає Божого Слова, не можуть прийти до Нього!

5. Якою була реакція учнів Ісуса на Його слова, і яке питання поставив Ісус дванадцяти апостолам? 
Ів. 6,66-67: Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним. Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти?

6. Яку відповідь від імені всіх апостолів дав Петро?  
Ів. 6,68-69: А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя; і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — Син живого Бога!

7. Чиїм знаряддям став один з дванадцяти – Юда? 
Ів. 6,70-71: Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом. Він говорив про Юду Іскаріота, сина Симона, бо він, будучи одним із дванадцятьох, мав Його зрадити.

+1

Залишити відповідь

Ще на сайті

История сирийского генерала Неемана и его исцеления от проказы через Божьего пророка Елисея хорошо знакома читателям Библии. Сам Иисус вспоминает об этой истории, указывая на то, что у Неемана оказалось больше веры в Божью силу и могущество, чем у всех израильских прокаженных

Категорії

Наші соціальні мережі

Теми