Вступ: Ізраїльський народ у Старому Заповіті мав багато різних свят, обрядів та пам’яток. Їх значення закінчилось в мить смерті Ісуса Христа. Однак, християни також зобов’язані дотримуватись деяких Божих постанов. В них увічнені особливі події з Божого плану спасіння та підкреслені духовні цінності, данні Божому народові.
І. Свята
- Першою великою подією, про яку говорить Біблія, це створення Землі та життя на ній (Бут. 1,1-31);
а. Творча сила є доказом та маніфестацією Божества (Пс. 33,6.9; Іс. 40,26; Єр. 10,10-13). - В пам’ять того, що наш світ створений Богом, був встановлений сьомий день тижня – субота (Бут. 2,1-3; Вих. 20,11; пор. 111,4);
- Крім цього субота є:
а. Днем особливого Божого благословення (Бут. 2,3; Іс. 58,13-14);
б. Днем радості Божих дітей (Лук. 13,10-17);
в. Днем, коли віруючий народ проводить богослужіння для Божої слави (Лук. 4,16-17; Дії 13,42-44);
г. Святкувати цей день Бог звелів на рівні з усіма Своїми заповідями. Це є доказом любові до Бога (1 Ів. 2,3-7);
ІІ. Пам’ятки та обряди
- Водне хрещення (Мат. 28,18-20; Мар. 16,15-16; Рим. 6,3-6);
а. Водне хрещення в апостольській церкві звершувалось через повне занурення у воду (Дії 8,36-40). - Покладання рук:
а. Покладання рук з давніх-давен було знаком особливого благословення (див. Бут. 48,13-14);
б. Рукопокладення було також призначенням на особливе служіння /ординація/ (Чис. 8,9-11.18; 27,18-23);
в. У Новому Заповіті цей обряд встановлений як знак наповнення Духом Святим (Дії 8,17);
г. Руки вкладалися також на всіх новохрещених для прийняття ними Духа Святого (Євр. 6,1-3; Дії 8,14-17);
1) Цілком абсолютною є необхідність мати Святого Духа, щоб справа Ісуса Христа могла реалізуватись в нас, та через нас (Лук. 24,49; Рим. 8,11-17; пор. Ів. 7,37-39).
д. Руки також вкладалися на людей, які були покликані до особливого посвячення в служінні для Бога:
1) Бог дав апостолам Духа Святого, щоб вони з силою могли звіщати Боже Слово (Дії 2,1-41);
2) Коли в церкві для деяких важливих функцій призначались люди, які були сповнені Духа Святого, то на них знову вкладали руки. Це було актом ординації та уповноваження зі сторони Церкви, а також знаком обдарування даром Святого Духа – даром благодаті (Дії 6,1-7; 13,1-3; 1 Тим. 4,14);
е. Руки вкладалися також на хворих для зцілення (Мар. 16,18; пор. Лук. 4,40-41; Дії 28,7-9); При цьому також практикується намащення оливою (Як. 5,14-15).
є. Покладання рук у Новому Заповіті також є виразом благословення (Мат. 19,13-15; пор. Бут. 48,13-14) - Обряд очищення, покори та служіння – вмивання ніг:
а. Цей обряд встановив Ісус Христос перед ламанням хліба на Вечері Господній (Ів. 13,3-17);
б. Хто так не чинить, той не має частки з Ісусом Христом (Ів. 13,8);
в. Віруючі повинні вмивати ноги один одному (Ів. 13,14);
г. Цей обряд практикувався віруючими в часи апостолів (1Тим. 5,9-10); - Ламання хліба (Вечеря Господня) є спомином смерті Ісуса Христа (Мат. 26,26-30; 1 Кор. 11,23-29);
а. Хліб є символом тіла Ісуса Христа (1 Кор. 11,23-24);
б. Вино є символом Його пролитої святої крові (1 Кор. 11,25).
Примітка: Хліб та вино, це лише символи, а не реальні тіло і кров. Споживання реального тіла й крові Ісуса Христа не мало би жодного сенсу та значення (Ів. 6,63). Тому, що Ісуса необхідно прийняти вірою у своє серце /а не в шлунок/ (Ів. 6,35.40). Слова Ісуса: „Це є тіло Моє”, не можна сприймати дослівно. Їх необхідно сприймати алегорично, так як і багато Його інших притч. Ісус сказав, наприклад: „Я двері…” (Ів. 10,7); або: „Я правдива Виноградина” (Ів. 15,1). Хто сприймає ці слова дослівно?
в. У Господній Вечері повинні приймати участь усі віруючі (Мат. 26,27), а не лише „священики” (Ів. 6,48-58);
г. Цей обряд необхідно виконувати аж до другого пришестя Ісуса Христа (1 Кор. 11,26);
д. Дуже важливо достойно приступати до Вечері Господньої (1Кор. 11,27-32). - У Новому Заповіті зобов’язує ще один обряд. Християнські жінки повинні під час молитви та пророкування (проповіді Божого Слова) накривати свою голову (1 Кор. 11,1-16).
а. Це дуже важливий Божий наказ (11,4-6);
б. Для вірних Божої Церви це питання не викликає жодних сумнівів та заперечень (1 Кор. 11,16).
Закінчення: Встановлені Богом свята, пам’ятки та обряди були перекручені людьми:
а. Замість суботи встановлено для святкування „день сонця”, перший день тижня – неділю.
б. Замість Ламання Хліба (Вечері Господньої) встановлено, так звану, „безкровну жертву” – месу.
в. Замість хрещення дорослих людей через занурення, запроваджено хрещення немовлят через полиття або кроплення.
г. Покладання рук було ліквідовано миропомазанням.
д. Умивання ніг перед Господньою Вечерею взагалі не практикується.
е. Мало хто сьогодні з християнських жінок хоче накривати голову під час молитви. Та відповідальність за це несуть у рівній мірі священики, пастори, проповідники.
Слово Боже вчить нас, що ми маємо в усьому наслідувати Ісуса Христа (1 Ів. 2,6). А Ісус Христос звелів навчати та виконувати лише все те, що Він наказав (Мат. 28,18-20).
ЗВОРОТНІЙ ЛИСТ
- Яке древнє свято повинні святкувати всі віруючі Нового Заповіту? (Вих. 20,8-11)
- Чи признаєш всі ті обряди, які, згідно Божого Слова, перераховані в уроці:
а. Вечеря Господня в двох елементах хліба та вина, як символ тіла й крові нашого Спасителя?
б. Умивання ніг?
в. Водне хрещення через занурення?
г. Обов’язок жінок накривати голову під час молитви та пророкування?
д. Намащення оливою хворого для зцілення? - Що думаєш про зміни, внесені людьми у ці Божі постанови?
